Ярослав Ярославич
Ярослав Ярославич (1230 — 16 вересня 1271) — князь тверський (1247—1271), новгородський (1255—1256; 1266—1267), великий князь владимирський (1263—1271). син великого князя Ярослава Всеволодовича із владимиро-суздальського роду Юрійовичів.
Ярослав Ярославич | ||
| ||
---|---|---|
1247 — 1272 | ||
Попередник: | князівство утворено | |
Наступник: | Святослав Ярославич | |
| ||
1255 — 1256 | ||
Попередник: | Василь Олександрович | |
Наступник: | Василь Олександрович | |
| ||
1263 — 1272 | ||
Попередник: | Олександр Невський | |
Наступник: | Василь Ярославич | |
| ||
1266 — 1267 | ||
Попередник: | Дмитро Олександрович | |
Наступник: | Юрій Андрійович | |
Ім'я при народженні: | Афанасій | |
Народження: | 1230 | |
Смерть: | 16 вересня 1271 | |
Країна: | Велике князівство Володимирське | |
Рід: | Рюриковичі (Юрійовичі) | |
Батько: | Ярослав III Всеволодович | |
Мати: | Ростислава Мстиславна | |
Шлюб: | Наталія | |
Діти: | Святослав, Михайло I, Ксенія, Михайло II | |
Біографія
Змагався з Олександром Невським за Новгородське, Владимирське та інші князівства. Після його смерті правив великим князівством Владимирським.
Після смерті Олександра у 1263 році отримав ханський ярлик на Владимир, незважаючи на те що в той час ще був живим його старший брат, Андрій Ярославич.
З 1263 по 1271 роки був номінальним правителем Київського князівства. Проте, відомості про це містяться лише у пізньому Густинському літописі, тому часто вважаються недостовірними.
У 1266 році став новгородським князем після того як місцеве боярство вигнало з міста переяславського князя Дмитра Олександровича. Та вже наступного року Ярослав відправився на Суздальщину, повернувши Новгород Дмитрові. У 1268 році прислав на допомогу новгородцям своїх синів Святослава та Михайла, які взяли участь в успішній Раковорській битві з Лівонським орденом.
1271 року Ярослав їздив в Орду з Василем та Дмитром, синами Олександра Невського, для отримання нових «ярликів» на князівство. Помер (за іншою версією — вбитий) в дорозі.