Яффо-Аскалонське графство

Яффо-Аскалонське графство (лат. comitatus Joppensis, scilicet Joppa et Ascalon; фр. Comté de Jaffa et d'Ascalon) — у 10991268 роках графство (феодальна монархія) хрестоносців у складі Єрусалимського королівства. Столиця — Яффа. Одна з чотирьох найбільших сеньйорій королівства. Утворилося після успішного Першого хрестового походу як васал Єрусалиму. Поділялася на ряд васальних сеньйорій — Рамальське, Ібелінське, Мірабельське. Основні міста —— Аскалон (приєднано 1153), Ібелін, Гадрес. Керувалася шляхетними франкськими родинами. Панівною релігією було християнство — католицизм і православ'я. Мова офіційного діловодства — латина (зрідка старофранцузька). Знищене 1268 року єгипетськими мамлюками Бейбарса. Титул графів Яффських і Аскалонських зберігався за Ібелінським домом. Також скорочено — Яффське графство (лат. comitatus Joppensis)[1].

Яффо-Аскалонське графство
1099  1268

Герб

Розташування Яффи
Столиця Яффа
Мови латина, старофранцузька
Релігії християнство
Форма правління феодальна монархія
графи
 - останній Яків Ібелінський
Історія
 - Утворення 1099
 - Ліквідовано 1268

Історія

Яффа була стратегічно важливим портовим містом, що лежало на морському шляху до Єрусалима. По морю до неї прибували християнські паломники з усього світу[2].

1099 року хрестоносці Першого хрестового походу здобули Яффу. Місто стало центром Яфської сеньйорії, а згодом Яффа-Аскалонського графства у складі Єрусалимського королівства. Хрестоносці зміцнили міські укріплення й докорінно перебудували гавань. Завдяки цьому Яффа перетворилася на головний порт королівства[2].

Аскалон був узебержним містечком, розташованим на 50 км південніше від Яффи. Він лежав у теренах, які контролювали єгиптяни з Фатімідського халіфату. 1153 року єрусалимський король Балдуїн III захопив Аскалон і передав його під управління яффських графів[2]

1151 року новим графом Яффи став Амальрік I, син єрусалимського короля Фулька I з Анжуйського дому та королеви Мелісенди, доньки короля Балдуїна II. 1163 року він зійшов на єрусалимський трон, зберігши за собою графство. Відтоді воно перебувало у складі королівського домену й керувалося королівськими намісниками.

1187 року Яффу захопили мусульманські війська Саладіна, але 10 вересня 1191 року хрестоносці під проводом англійського короля Річарда Левиного Серця звільнили місто після битви при Арсуфі.

У липні 1192 року відбулася битва при Яффі, в якій Саладін безуспішно намагався повернути порт. 2 вересня того ж року хрестоносці й Саладін підписали Яффський договір, за яким встановлювався 3-річний мир.

1229 року імператор Фрідріх II укріпив Яффський замок і міську стіну, про що свідчать латинські й арабські написи на ній[3].

1268 року Яффу захопили єгипетські мамлюки під проводом султана Бейбарса, які сплюндрували місто.

Герби

Гербі домів, що керували графством

Графи

  • бл. 1100: Рожер і Геральд
  • 1100–1110: Балдуїн І (король Єрусалиму Балдуїн I).
  • 1110–1118: Гуго І, кузен короля Балдуїна ІІ.
  • 1118–1122: Альберт, 2-й чоловік дружини Гуго І.
  • 1122–1134: Гуго ІІ, володіння конфісковані.
  • 1134–1151: Мелізінда І із чоловіком Фульком (1134–1143) і сином Балдуїном ІІ (1143–1151)
  • 1151–1174: Амальрік І (король Єрусалиму з 1163)
  • 1174–1176: Балдуїн IV
  • 1176–1190: Сибілла з її чоловіками Вільгельмом Мотеферратським (1176–1177) і Гі Лузіньянським (1180–1191).
  • 1191–1193: Геоффрей Лузіньянський, брат Гі.
  • 1193–1205: Амальрік II, брат Гі, і його дружина Ізабела I (1197–1205)
  • 1205–1212: Марія і її чоловік Жан (1210–1212)
  • 1212–1221: Ізабела, регентша Жана Брієнського.
  • 1221–1244: Вальтер IV Брієнський, небіж Жана Брієнського
  • 1244–1266: Жан ІІ, син зведеного брата королеви Ізабелли.
  • 1266–1268: Яків Ібелінський

Примітки

  1. William Stubbs, ‎Osbernus. Chronicles and Memorials of the Reign of Richard I. 1864, p. 235.
  2. Jerusalem nobility: Count and Lords of Jaffa (Ibelin). Foundation for Medieval Genealogy. 14 травня 2007. Процитовано 23 листопада 2008.
  3. Lorenzi, Rossella (15 November 2011), First Arabic Crusader Inscription Found, Discovery News

Джерела

  • John L. La Monte, Feudal Monarchy in the Latin Kingdom of Jerusalem, 1100-1291. The Medieval Academy of America, 1932.
  • Jonathan Riley-Smith, The Feudal Nobility and the Kingdom of Jerusalem, 1174-1277. The Macmillan Press, 1973.
  • Steven Runciman, A History of the Crusades, Vol. II: The Kingdom of Jerusalem and the Frankish East, 1100-1187. Cambridge University Press, 1952.
  • Steven Tibble, Monarchy and Lordships in the Latin Kingdom of Jerusalem, 1099-1291. Clarendon Press, 1989.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Яффо-Аскалонське графство

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.