Ях'я II ібн Ях'я
Ях'я II ібн Ях'я (араб. يحيى الثاني بن يحيى; д/н–874) — 6-й імам і султан держави Ідрісидів у Магрибі в 864—874 роках. Його політика привела до початку занепаду держави.
Ях'я II ібн Ях'я | |
---|---|
Помер |
874 Фес, Марокко |
Країна | Ідрісиди |
Діяльність | правитель, політик |
Титул | Султан |
Посада | Султан і правитель |
Конфесія | іслам і шиїти |
Рід | Ідрісиди |
Батько | Ях'я I ібн Мухаммад |
Життєпис
Син імам і султана Ях'ї I. Відомостей про нього обмаль. 864 року після смерті батька успадкував трон. Втім не виявив бажання займатися державними справами. Напроти розділив володіння між родичами: нащадкам стриєчного діда Умара (Бану-Умар) підтвердив володіння Ер-Рифом і Танжером, роду Бану-Абу'л-Касем надав панувати на берберськими племенами лувата і кутама, за Бану-Даудом зберіг правління на берберами-гавара, вуйко Хусейн отримав землі від Феса до Атласу.
Сам султан поринув у розваги, цікавився лише розкошами. Внаслідок цього відбувається занепад держави. Це спровокувало повстання проти Ях'ї II, що втік на правий берег Фесу (андалузький), де його було вбито. Владу намагався захопити Абд аль-Рахман ібн Абу Сал аль-Джуджамі з арабів з Іфрикії. Втім удова поваленого султана закликала на допомогу свого батька — Алі з клану Бану-Умар, який захопив Фес, придушив заворушення. після цього оголошений новим імамом і султаном.
Джерела
- Charles-André Julien, Histoire de l'Afrique du Nord, des origines à 1830, édition originale 1931, réédition Payot, Paris, 1994
- Eustache, D. (1998). «Idrisids». In: Lewis, B.; Ménage, V. L.; Pellat, Ch.; Schacht, J. The Encyclopaedia of Islam — Vol. III — H-Iram. Leida: Brill