Яценко Петро Григорович

Яценко Петро Григорович (14.08.1925 — 30.07.1993) — радянський офіцер, учасник Радянсько-німецької війни, стрілець 6-ї роти 2-го стр. батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії червоноармієць[1], пізніше гвардії молодший лейтенант.

Яценко Петро Григорович
Народження 14 серпня 1925(1925-08-14)
село Таган, зараз Чановського району Новосибірської обл., РФ
Смерть 30 липня 1993(1993-07-30) (67 років)
місто Москва, РФ
Поховання
Преображенське кладовище : 
Країна  СРСР
Рід військ стрілецькі війська
Роки служби 1943–1946
Партія КПРС
Звання гвардії молодший лейтенант
Командування стрілець 6-ї роти 2-го стр. батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії
Війни / битви Радянсько-німецька війна
Чернігівсько-Прип'ятська операція
Битва за Дніпро
Битва за Київ (1943)
Калинковицько-Мозирська операція
Операція «Багратіон»
Ризька операція
Варшавсько-Познанська операція
Вісло-Одерська операція
Східно-Померанська операція
Битва за Берлін
Нагороди
Медалі

Біографія

Народився 10 серпня 1925 року в селі Таган, зараз Чановського району Новосибірської обл., РФ. Закінчив 9 класів, працював у колгоспі.

В Червоній Армії з лютого 1943 року, вчився у Кемеровському військовому піхотному училищі[2]. У серпні 1943 року курсантів без присвоєння звання передали до Діючої армії. 4 вересня 1943 року червоноармієць Яценко став стрільцем 6-ї роти 2-го стр. батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії.

Особливим героїзмом гвардії червоноармієць Яценко П. Г. відзначився при форсуванні ріки Дніпро північніше Києва восени 1943 року, у боях при захопленні та утриманні плацдарму на правому березі Дніпра в районі сіл Глібівка та Ясногородка (Вишгородський район Київської області). 23 вересня 1943 року у складі взводу молодшого лейтенанта Г. Г. Яржина форсував Дніпро в районі села Ясногородка Вишгородського району Київської області. Брав участь у захопленні пароплава «Миколаїв» і баржі з військово-інженерним вантажем. Був тяжко поранений.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за мужність і героїзм проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії червоноармійцю Яценку Петру Григоровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»[3].

Брав участь у визволенні Білорусі, Прибалтики, Польщі, в боях за Берлін. У 1945 році закінчив курси молодших лейтенантів. З 1946 року знаходився у запасі. Член КПРС з 1952 року.

Жив у Москві. В 1957 році закінчив Московський нафтовий технікум. Працював у науково-виробничому об'єднанні «Нефтехимавтоматика», заступником начальника конструкторського бюро Міністерства нафтопереробної промисловості. За розробку приладів і впровадження їх на підприємствах галузі нагорождений трьома медалями ВДНГ.

Помер у Москві 30 липня 1993 року. Похований на Преображенському кладовищі.

Нагороди

Пам'ять
  • І'мя Героя увековечено на пілоні пам'ятника учасникам Великої Вітчизняної війни у р.с. Чани (Чановський район Новосибірської області).
  • В Чановськом краєзнавчому музеї оформлено стенд, присвячений П. Г. Яценко.
  • В місті Новосибірськ його і'мя увічнено на Алеї Героїв біля Монумента Слави.

Примітки
  1. Посада та військове звання подані на дату здійснення подвигу
  2. Кемеровское высшее военное командное училище связи — Открытое Кемерово (рос.)
  3. http://www.podvignaroda.mil.ru/ Архівовано 29 липня 2012 у WebCite ЦАМО фонд 33 опись 682525 ед. хран 48 запись 12057300(рос.)

Посилання

Література


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.