Яшин Олександр Якович
| Яшин Олександр Якович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Псевдо | Яшин | |||
| Народився |
14 (27) березня 1913 Блудново, тепер Нікольського району Вологодської області | |||
| Помер |
11 липня 1968 (55 років) Москва ·злоякісна пухлина | |||
| Громадянство |
 Російська імперія,  СРСР | |||
| Діяльність | поет, прозаїк | |||
| Alma mater | Літературний інститут імені Горького | |||
| Мова творів | російська | |||
| Роки активності | з 1928 | |||
| Жанр | вірш, поема, повість | |||
| Членство | Спілка письменників СРСР | |||
| Партія | КПРС | |||
| Премії |
 (1950) | |||
|
| ||||
Олександр Якович Яшин (справжнє прізвище — Попов; рос. Александр Яковлевия Яшин; нар. 14 (27) березня 1913 — пом. 11 липня 1968) — російський радянський поет, прозаїк. Лауреат Сталінської премії.
Біографія
Народився 14 березня (27 за новим стилем) 1913 року у селі Блудново (тепер Нікольського району Вологодської області) в селянській родині. 1931 року закінчив педагогічний технікум у місті Нікольське, вчителював у селі. Почав друкуватися 1928 року. Перша збірка віршів «Пісні Півночі» побачила світ 1934 року в Архангельську.
З 1935 року жив у Москві. 1941 року закінчив Літературний інститут імені Горького. Того ж року став членом ВКП(б).
У роки німецько-радянської війни добровольцем пішов на фронт. Як військовий кореспондент і політпрацівник брав участь в обороні Ленінграда і Сталінграда, у визволенні Криму. У цей час видано його збірки віршів «На Балтиці було» (1942) і «Місто гніву» (1943). Яшин був демобілізований за станом здоров'я 1944 року.
У післявоєнні роки багато їздив по Радянському Союзу: на Північ, Алтай, будівництво гідроелектростанцій, цілину. Після війни серед виданих збірок: "Свіжий хліб" (1957), "Совість" (1961), "День творіння" (1968).
Помер 11 червня 1968 року в Москві від раку. Поховано в рідному селі.
Посмертно видано вибрані твори в двох томах (Москва, 1972).
Екранізації
- 1990 — «Ва-же-лі»/(рос.)«Ры-ча-ги» (1990, Одеська кіностудія, к/м фільм за мотивами однойменного оповідання О. Яшина; реж. Л. Бурлака)
Нагороди
- Сталінська премія другого ступеня (1950) — за поему «Олена Фоміна» (1949). 1952 року цю поему видано в Києві в перекладі українською мовою.
- орден Червоної Зірки і медалі.
Увічнення пам'яті
Іменем Яшина названо вулицю у Вологді, школу-інтернат у Нікольську, поетові поставлено пам'ятники та відкрито музеї в Нікольську і Блуднові.
Література
- Буран В. Я. Яшин Олександр Якович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — 568, [4] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 532.
- Солоухин В. Слово об Александре Яшине, в книге « День поэзии», 1973 (рос.)
- Краткая литературная энциклопедия, т. 8. — М., изд-во «Советская энциклопедия», 1975, с. 1134