Яїр Крайдман

Упродовж багатьох років належав до чільної когорти ізраїльських шахістів. У 1958 - 1976 роках виступив на всіх десяти шахових олімпіадах, які відбулись у цей період (зокрема один раз на 1-й шахівниці), найбільшого успіху в особистому заліку досягнувши 1968 року в Лугано, де здобув срібну медаль на 3-й шахівниці. Загалом на олімпіадах зіграв 132 партії, в яких набрав 79½ очок[1]. 2004 року в складі збірної Ізраїлю взяв участь у 1-му командному чемпіонаті світу серед ветеранів (гравців старших 60 років), виборовши золоту медаль[2].

Досягнув багатьох успіхів на міжнародних турнірах, зокрема:

• поділив 2-ге місце в Тель-Авіві (1966, позаду Светозара Глігорича, разом з Александаром Матановичем),
• поділив 2-ге місце в Нетаньї (1975, позаду Яна Тіммана, разом з Володимиром Ліберзоном),
• поділив 1-ше місце в Беер-Шеві (1976, разом з Володимиром Ліберзоном),
• посів 3-тє місце в Рамат-га-Шароні (1979, позаду Якова Мурея і Амікама Бальшама),
• поділив 2-ге місце в Лондоні (1988, позаду Юдіт Полгар, разом з Майклом Геннігеном),
• посів 5-те місце в Гріскірхені (1998, чемпіонат світу серед ветеранів, позаду Володимира Багірова, Вольфганга Ульманна, Борислава Івкова і Олега Чернікова)[3].

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 січня 1977 року, досягнувши 2475 очок займав тоді 4-те місце серед ізраїльських шахістів[4].

• ChessBase Megabase 2008
• W.Litmanowicz, J. Giżycki, Szachy od A do Z, tom I, Warszawa 1986, str. 472

• Особова картка Яїра Крайдмана на сайті ФІДЕ
• Партії Яїра Крайдмана в базі Chessgames
• Особова картка Яїра Крайдмана на сайті 365chess.com
• Виступи на шахових олімпіадах
• Виступи на командних чемпіонатах Європи