Ґабриелюс Ландсберґіс-Жямкальніс

Навчався у гімназії Шауляяя та в училищі телеграфістів у Ризі.

З 1871 служив на телеграфі у Москві; був вільним слухачем у Московському університеті. 1878 — працював у Криму.

1884 повернувся до Литви і окошився у Іонішкелісі. Брав участь у розповсюдженні заборонених литовських видань. 1890 — почав співробітничати з «Варпас» („Varpas“), «Укінкасе» („Ūkininkas“), пізніше у газетах «Вільняус жініос» („Vilniaus žinios“) та «Вільтіс» („Viltis“).

1894 був засланий до Харкова.

1895 обрав собі псевдо Жямкальніс.

1902 арештований і засланий до Смоленську.

Після повернення до Литви 1904 у Вільно працював адміністратором у газеті «Вільняус жініос» („Vilniaus žinios“), брав участь у діяльності литовського гуртка поціновувачів драми, був одним із перших засновників товариства «Вільняус канклес» („Vilniaus kanklės“, 1905).

Пізніше у Каунасі займався литовським аматорським життям, а пізніше (з 1908) у Шауляї. У 1915 повернувся до Вільнюса.

Похований на цвинтарі Расу у Вільнюсі.

Меморіальна табличка на будівлі колишньої Міської будівлі на Литовської національної філармонії Aušros Vartų g. 5), тут 6 листопада 1906 відбулася прем'єра першої литовської опери «Біруте»

У друку виступав з публіцистикою, критикуючи ополячену шляхту, змішані шлюби.

1890—1903 опублікував низку дидактичних прозаїчних творів, які написав здебільшого у формі діалогу. Автор драми про жмудського розбійника середини XIX ст. „Blinda, svieto lygintojas (žemaičių razbaininkas)“ (1908). Історична драма про Біруте (Birutė), весталке.

• Landsbergis-Žemkalnis, Gabrielius