Ґавар (місто)
Ґава́р (вірм. Գավառ [gavař]) — місто у Вірменії, адміністративний центр та найбільше місто марзу (області) Ґегаркунік. Розташований на річці Ґаварагет за 8 км від її впадіння в озеро Севан та за 98 км на північний схід від Єревана.
| Ґавар вірм. Գավառ | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 Околиці міста | ||||
| Основні дані | ||||
| 40°22′00″ пн. ш. 45°08′00″ сх. д. | ||||
| Країна |
 Вірменія | |||
| Регіон | Ґегаркунік | |||
| Столиця для | Ґегаркунік і Kamo Districtd | |||
| Засновано | 1830 | |||
| Статус міста | 1850 | |||
| Площа | 7 км² | |||
| Населення | 36 400 (2008) | |||
| Висота НРМ | 1982 ± 1 м | |||
| Офіційна мова | вірменська | |||
| Телефонний код | +374 (264) | |||
| Часовий пояс | UTC+4 | |||
| Номери автомобілів | 02 | |||
| GeoNames | 616599 | |||
| OSM | ↑364080 ·R (Ґегаркунік, Вірменська Радянська Соціалістична Республіка, Novobayazetsky Uyezd, Вірменська область, Kamo District) | |||
| Поштові індекси | 1201-1205 | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | www.gavariqaghaqapetaran.am | |||
| Мапа | ||||
| ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Ґавар у Вікісховищі | ||||
Історія
У межах міста Ґавара збереглися залишки циклопічної фортеці, присвяченій богу Халді часів Араратського царства (Урарту). На місці Ґавара здавна існувало село Кавар, зруйноване в 1736 р. Надір-шахом. після турецької війни 1828-29 рр. сюди переселилися вірмени з міста Баязета в історичній Західній Вірменії. У 1850 р. при утворенні Ериванської губернії село Кавар було зведено на ступінь повітового міста і перейменовано в Ново-Баязет. У центрі міста можна оглянути хрестовокупольну церкву Сурб Аствацацін, побудовану з чисто тесаних кам’яних блоків у 1848 р. У місті збереглося давнє кладовище, поховання якого відносяться до IX-XIV ст. Посеред цвинтаря височіє церква X ст. Сурб Карапет. На виїзді з міста в бік Арцвакара збереглася невелика церква IX ст. Сурб Ованнес.
У 1936 році став називатися Нор-Баязет. У 1959 перейменований в Камо на ім’я революціонера С. А. Тер-Петросяна (партійний псевдонім Камо). У 1996 отримав сучасну назву.
Економіка
У радянські часи тут працювали: кабельний, приладобудівний, авторемонтний, сироробний, рибоводні заводи, завод мінеральних вод «Севан», трикотажна, швейна, меблева, ковроткацька і взуттєва фабрики, драматичний театр.