Ґаляховський Данило
Ґаляховський Данило, Ґалаховський Данило[1] (нар. 1674, Глухів — пом. 1709) — український художник, гравер. Вихованець Києво-Могилянської академії. Працював у Києві на початку XVIII століття.
Данило Ґаляховський | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 1674 | |||
Смерть | 1709 | |||
Навчання | Києво-Могилянська академія (1659—1817) | |||
Діяльність | гравер | |||
Вплив | Олександр Тарасевич | |||
|
Життєпис
Освіту здобув у Києво-Могилянській академії. Навчався графіці у Олександра Тарасевича, засновника української школи гравюри на металі. Був одним з найобдарованіших його учнів.
Найкращі гравюри на міді створив у 1-ше десятиліття XVIII століття. Це — панегірики митрополитам Київським — В. Ясинському та Й. Кроковському; алегоричний портрет Петра І у панегірику Т. Прокоповича «Похвальне слово» (1709); величальні тези, присвячені гетьманові Івану Мазепі з його портретом (1708, оригінал зберігається у Варшавській бібліотеціці Красинських). Відома також композиція на титульній сторінці до «Євангелія Апракос» (1707), виконана з глибоким відчуттям краси художньої форми: на фоні краєвиду з Києво-Печерської Лаври зображений Ісус Христос на колісниці, запряженій чотирма євангельськими тваринами, нижче — постаті алегорично зображених Віри (з Хрестом), Надії (з Якорем), Любові (матір з трьома дітьми), внизу — чотири євангелісти з книгами в руках. Станкові Гравюри Ґаляховського відзначаються бездоганним рисунком, широкими композиціями.
Створюючи портрети, вдавався до метафор, алегорій, додавав геральдику, прикраси тощо.
Література
- Акты и документы.., отд. 2, т. 1, ч. 2. Київ, 1904;
- Попов П. М. Матеріали до словника українських граверів. Додаток 1. Київ, 1927;
- Степовик Д. В. Олександр Тарасевич, Київ, 1975.
- Вплив графіків І.Щиринського, Д.Ґалатовського,І.Мигури, Ю.Нарбута на розвиток української сфагастики. Донецьк, 2012.
- Ґалаховський Данило // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 290-291. — 1000 екз.