Ґархвалі
Ґархвалі або ґархвальці (також гаркхвалі, гархвальці) — народ, носій індоарійської мови Ґархвалі (мова).
| Ґархвалі | |
|---|---|
 Гаркхвальський народний танець | |
| Кількість | ~ 1,8 млн осіб |
| Ареал |
 Індія: штат Уттаракханд |
| Близькі до: | кумаоні |
| Мова | Ґархвалі |
| Релігія | переважно індуїзм, незначні частини: християнство, буддизм |
Територія розселення і чисельність
Ґархвальці є жителями історичної області Ґархвал (тепер регіон Ґархвал — один з двох адміністративних регіонів індійського штату Уттаракханд).
Щодо чисельності народу ґархвалі ясності немає, адже у відповідній літературі існують значні розбіжності щодо чисельності етносу і носіїв мови ґархвалі. Радянський енциклопедичний довідник станом на кін. 1980-х наводить число представників етносу ґархвалі в межах 1,8 млн осіб.
Господарство
Основне традиційне заняття — орне богарне та іригаційне терасне землеробство.
Скотарство відіграє підсобну роль.
З етнічної історії
- Дивіться більш докладно: Ґархвал.
На початку ІІ тисячоліття н.е. гаркхвальці створили ряд відособлених самоуправних князівств, які у XIV столітті були об'єднані під владою правителя Адай Пала у королівстві Ґархвал і нащадки якого в цілому зберігали контроль до 1803 року, опираючись нападам сусідів, в першу чергу непальців.
1814 року регіон підпав під під британський контроль — частина (близько 60 %) було перетворено на округ Ґархвал у складі Об'єднаних провінцій Аґри і Ауда, а частина отримала незалежність у формі князівства Техрі.
З отриманням Індією незалежності (1947) князівство Техрі увійшло до складу новоствореної держави. Згодом уся історична область стала адміністративним регіоном Ґархвал у складі штату Уттар-Прадеш, а від 2000 року — штату Уттаракханд.
Культура
Зберігається кастовий поділ суспільства — кхаси-торгівці і доми—ремісники.
Чоловічий одяг — довгі сорочки і штани, обов'язкові жилет (зазвичай чорний або темний), пояс і шапочка (може бути темною або кольоровою).
Джерела
- Пахари // Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988, стор. 358 (рос.)