Індоарійські мови

Індоарійські мови — група індоєвропейських мов, що входить до більш широкого індоіранського підрозділу.

Поширення індоарійських мов як рідної мови. Урду не включена через те, що це переважно лінгва франка і не є основною у більшості районів поширення. Також за межами мапи циганська мова, що не домінує на жодній території.
   Північно-західні
   Західні
   Центральні
   Східні
   Південні
Індоарійські мови
Поширені: Південна Азія:Бангладеш, Бутан, Індія, Непал, Пакистан, Шрі-Ланка, інші держави
Класифікація: Індоєвропейські мови
 Індоіранські мови
  Індоарійські мови
Групи:
Північно-західна зона
Західна зона
Центральна зона
Східна зона
Південна зона
ISO 639-5: inc

За даними SIL International станом на 2005 рік нараховувалося 209 мов групи, з яких найбільшими за числом носіїв були гінді і урду (540 млн), бенгалі (260 млн), панджабі (100 млн), маратхі (90 млн), гуджараті (45 млн), непалі (40 млн), орія (30 млн), сіндхі (20 млн), сингальська (16 млн), серайкі (14 млн) і асамська (14 млн), із загальним числом носіїв від 900 млн до 1 млрд.

Див. також

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.