Шлях (дорога)

Шлях — широка, велика дорога, призначена для їзди, путь між двома точками, місце, простір, яким відбувається пересування, сполучення.

Автомагістраль 401 в Онтаріо, Канада
Дорога в Південній Африці, 2004
Лісова дорога. Крим.

Розрізняють автошлях, залізничний, трамвайний, водний, морський, повітряний, річковий шлях тощо.

Дороги складаються з однієї або двох проїжджих частин, кожна з яких має одну або кілька смуг та будь-які пов'язані з нею тротуари та узбіччя доріг.

Назва

Дорога, побудована з природного ґрунту (чи ґрунту з добавками інших матеріалів) називається ґрунтовою дорогою (розм. «ґрунтовка»). Дорога, що проходить по полю, без покриття, називається польовою дорогою чи путі́вцем[1]. Дороги (а також вулиці) з кам'яним покриттям зовуться бруківками. Широка уторована дорога (зазвичай брукована) називається битою дорогою (битим шляхом)[2]. Великий битий шлях у діалектах відомий як гостинець. Шосе (автомобільна дорога) — дорога з асфальтовим, цементно-бетонним чи щебеневим покриттям, дорога для автомобілів (автострада) — широкий бетонований шлях для масового автомобільного руху, автомагістраль — дорога, яка не має перетинів в одному рівні з іншими транспортними спорудами. Алея — дорога, обсаджена з обох боків деревами чи кущами.

Етимологія

Слово шлях походить з германських мов (можливо, через пол. szlach): нім. Schlag («удар»), сер.-н.-нім. slach («удар, слід», «дорога»), розвиток семантики стався аналогічно укр. бита дорога. Виведення від нім. Schlich («лазівка»), Schleichweg («кружна дорога», «таємний шлях», «тропа») викликає сумнів[3].

Згідно з думкою Костянтина Тищенка, українське слово шлях походить від араб. șalāḫ‎ — «правильний напрям»[4].

Слово дорога походить від прасл. *dorga, утвореного від *dьr̥gati («дергати, тягти, рвати»); припускається первісне значення «розчищене в лісі місце». Менш переконливо порівняння *dorga з швед. dråg («довга вузька западина в ґрунті, низина, долина»), норв. drog (так само, «стежка», «слід тварини»), гот. dragan, дав.-ісл. draga, давн-англ. dragan, англ. to draw («тягти»), що зводяться до пра-і.є. dherāgh- («тягти»)[5].

Застаріле путь[6] походить від прасл. *pǫtь, що сходить до пра-і.є. *pont- («дорога», «брід», «міст»), пов'язаного чергуванням голосних з коренем *pent- («ступати, йти»)[7].

Цікаві факти

У Швейцарії виявлено відтинок дороги, вимощений колодами ще у 1700 році до н. е.[8] У Голландії такі настили з'явились на двісті років пізніше[8]. Матір'ю сучасних доріг вважається майже метрової товщини кам'яна дорога, вимощена у Стародавньому Римі 312 року до н. е.[8] Загалом мережа головних доріг із твердим покриттям, що оповила територію Римської імперії, налічувала 300 000 кілометрів[8].

Дороги в Україні

У 2018 році дорожня галузь пережила багато нововведень, багато з яких розраховані на довгострокову перспективу виконання. Зокрема, в 2019 році продовжується робота над реалізацією «Програми розвитку доріг 2018—2022». Важливим проривом є проект Go Highway — транснаціонального транспортного коридору по з'єднанню українських чорноморських портів Одеси та Миколаєва з польським Гданськом.[9]

Див. також

Примітки
  1. Путівець // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Битий // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8. — С. 443.
  4. Тищенко К. М. Халіфат і Сівера: топонімічний слід в Україні. — К.: Аквілон-Плюс, 2011. — С. 50.
  5. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  6. Путь // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  8. Маслов В. І. / Сам себе катаю: Все про велосипед: Для серед. і ст. шк. віку / Худож Є. І. Корольков.—К.:Веселка, 1990.—172с.:іл. ISBN 5-301-00515-4
  9. Ремонт доріг в Україні: плани, проблеми, перспективи.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.