Ґустав Рох

Ґу́став Рох (нім. Gustav Roch; 9 грудня 1839 у Дрездені21 грудня 1866 у Венеції) —  німецький математик.

Ґустав Рох
нім. Gustav Roch
Народився 9 грудня 1839(1839-12-09)
Дрезден, Німеччина
Помер 21 грудня 1866(1866-12-21) (27 років)
Венеція, Італія
·туберкульоз
Місце проживання Німеччина
Країна  Німецька імперія
Національність німець
Діяльність математик
Alma mater Університет Мартіна Лютера і Лейпцизький університет[1]
Галузь математика
Заклад Університет Мартіна Лютера
Науковий керівник Моріц Вільгельм Дробіш, Вільгельм Ґотліб Ганкель, Бернгард Ріман[2]
Відомий завдяки: ріманова геометрія

 Ґустав Рох у Вікісховищі

Ґустав Рох народився у сім'ї Ґустава Адольфа Роха, який працював на королівській кухні, та Авґусти Кароліни Рох (народжена Бютнер), виріс у Дрездені. 15 жовтня 1863 року ста викладати в Об'єднаному Університеті Галле-Вітенберґ. 1864 року написав свою найвідомішу роботу, нім. „Ueber die Anzahl der willkürlichen Constanten in algebraischen Functionen“, яку 1865 року було опубліковано у часописі «Крелле». На цю статтю посилаються, коли цитують відому теорему Рімана-Роха. 21 серпня 1866 року Ґустава Роха визнали екстраординарним професором Об'єднаного Університету Галле-Вітенберґ. Кілька місяців по тому Ґустав Рох помер від  туберкульозу у Венеції.

Важливі праці

Література

Примітки

  1. Математична генеалогія — 1997.
  2. Математична генеалогія.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.