Ґізела Швабська

Ґізела Швабська

Матір'ю Ґізели була Ґерберга Бурґундська, дочка Конрада III із Бурґундії з родини Вельфів і онучка франконійського короля каролінгів Людовика IV. Її батько, швабський герцог Герман II Швабський, також походив з династії каролінгів. Таким чином, Ґізела була нащадницею восьмого чи дев'ятого покоління каролінгів. На її могильній плиті, яку було знайдено у 1900 році під час відкриття імператорських гробниць у Шпаєрі, було вказано дату народження — 11 листопада 999 року. Згідно з дослідженнями, ця дата є неправильною, оскільки вона не збігається з датами її шлюбів. Ґізела була блондинкою.[5]

Перший шлюб Ґізели був приблизно у 1002 або 1004 році з графом Бруно І (графом Брауншвейгу), з династії Людольфінгів, який помер у 1008 чи 1010 році. Приблизно у 1010 році вона вийшла заміж за Ернста I з династії Бабенбергерів, який після смерті Германа III Швабського (брата Ґізели) у 1012 році отримав Швабське герцогство. Він загинув на полюванні 31 травня (або 31 березня) 1015 року. Наприкінці 1016 року або найпізніше в січні 1017 року Ґізела вийшла заміж за Конрада II. Шлюб вважався неканонічним, оскільки Ґізела була кузиною майбутнього імператора. Викрадення Ґізели до одруження не спростовується, але історики вважають його малоймовірним, оскільки існує мало підтверджувальних джерел, які, окрім того, також дуже віддалені від цих подій. Тітмар Мерзебузький (VII. 63) повідомляє про незаконність шлюбу лише через через тісні родинні зв'язки і не згадує жодних інших особливих подій.

Ґізела Швабська

Ґізела була не лише спадкоємицею Швабського герцогства, але також по материній лінії претендувала на Бургундське королівство після смерті дядька Рудольфа III (1032). Це може бути однією з причин зв'язку між Конрадом та Ґізелою, оскільки Ґізела хотіла закріпити ці права і права своїх дітей від перших двох шлюбів.

У шлюбі з Бруно Ґізела народила сина Людольфа, який став маркграфом Фрисландії, і, ймовірно, доньку, яку також звали Ґізела.

Від другого шлюбу в Ґізели було два сини — герцоги Ернст II (близько 1010—1030) та Герман IV (близько 1015—1038). Ґізела формально очолював правління у Швабії до свого третього шлюбу. Через (неканонічний) шлюб з Конрадом і погані стосунки з імператором Генріхом II Ґізелу було усунуто від управління Швабією, яке передали архієпископу Поппо Трірському.

У третьому шлюбі Ґізела народила трьох дітей: двох дочок, Матільду Франкську і Беатрікс, та сина, який пізніше став імператором Генріха III. Ґізела присвятила велику увагу вихованню та освіті сина.

Конрад і Ґізела перед Христом, Codex Aureus Escorialensis, приблизно 1045 рік

21 вересня 1024 року Ґізела була коронована королевою архієпископом Пільґримом Кельнським. До цього у вересні 1024 року архієпископ Арібо з Майнца з незрозумілих причин відхилив коронацію Ґізели і тільки коронував Конрада. Коронація для королеви означала значне підвищення ранґу. Звичайно, вона завдячували цьому своєму чоловікові. Однак слід уточнити, що Конрад міг стати королем лише завдяки шлюбу з Ґізелою. Завдяки її походженню з династії каролінгів, її (вже заявленим) претензіям на Бургундське королівство, її величезній спадщині та тодішнім родинним зв'язкам, Ґізела посприяла шляху Конрада до королівської корони.

Менше ніж через три роки, 26 березня 1027 року, в Римі папа Іван ХІХ коронував Конрада і Ґізелу імператорською короною. Хоча вона не могла проводити самодостатню політику як королева та імператриця, вона впливала на політику Конрада багатьма способами. Наприклад, вона мала слово у питаннях призначень на керівні посади у церкві.

Після смерті чоловіка в 1039 році її вплив зменшився. Ґізела лише рідко з'являлася публічно і завжди разом із сином Генріхом III. Вона померла 14 або 15 лютого 1043 року від дизентерії в імператорському палаці в Гослар.[6][7] Її поховали в Шпаєрському соборі поруч з Конрадом II та іншими членами імператорської родини.

Від шлюбу з Бруно І:

• Людольф (* 1003; † 23 квітня 1038 року)
• Ґізела (* приблизно 1005 року), яка вийшла заміж за Бертольда — графа із Зангерхаузена.

Від шлюбу з Ернстом І:

• Ернст II
• Герман IV

Від шлюбу з Конрадом II:

• наступний імператор Генріх III
• Беатрікс († 26 вересня 1036 року)
• Матільде († 1034), похована у Вормському соборі, у 1033 році заручена з Генріхом I — королем Франції.

• 
  Корона з гробу Ґізели в соборній скарбниці Шпаєрського собору. З написом: GISLE IMPERATRIX
• 
  Пасма волосся Конрада II і Ґізели в соборній скарбниці Шпаєрського собору
• 
  Епітафія Ґізелі в Шпаєрському соборі
• 
  Надгробна табличка з 1043 року
• 
  Саркофаг дочки Матільде († 1034), Вормський собор

• Wipo: Taten Kaiser Konrads des Zweiten, neu übertragen von Werner Trillmich in Quellen des 9. und 11. Jahrhunderts zur Geschichte der Hamburgischen Kirche und des Reiches. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 1961, ISBN 3-534-00602-X.

• Heinrich Appelt. Gisela. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1964, Band 6, S. 413 f. (Digitalisat).
• Tilman Struve: Otto III // Lexikon des Mittelalters. — München, Zürich: Artemis & Winkler, 1989. — Band 4. — S. 1465.

• Franz-Reiner Erkens: Konrad II. (um 990—1039). Herrschaft und Reich des ersten Salierkaisers. Pustet, Regensburg 1998, ISBN 3-7917-1604-2.
• Wolfgang Huschner: Kaiserin Gisela. Klügste Beraterin Konrads II. In: Erika Uitz (Hrsg.): Herrscherinnen und Nonnen. Frauengestalten von der Ottonenzeit bis zu den Staufern. Deutscher Verlag der Wissenschaften, Berlin 1990, ISBN 3-326-00565-2, S. 108—133.
• Ludger Körntgen: Gisela. In: Amalie Fößel (Hrsg.): Die Kaiserinnen des Mittelalters. Pustet Verlag, Regensburg 2011, ISBN 978-3-7917-2360-0, S. 100—122.
• Gertrud Thoma: Kaiserin Gisela. In: Karl Schnith (Hrsg.): Frauen des Mittelalters in Lebensbildern. Styria, Graz u. a. 1997, ISBN 3-222-12467-1, S. 90–120.
• Herwig Wolfram: Konrad II. 990—1039. Kaiser dreier Reiche. Beck, München 2000, ISBN 3-406-46054-2.