10-й гусарський домобранський полк (Австро-Угорщина)
10-й гусарський домобранський полк (нім. Varazdiner Landwehrhusarenregiment Nr. 10, угор. Varasdi 10. honvéd huszárezred; скорочені назви: HonvHR 10, HHR 10) — збройне формування в складі Королівського хорватського домобранства Збройних сил Австро-Угорщини.
10-й гусарський домобранський полк | |
---|---|
Каппен 10-го гусарського домобранського полку | |
На службі | 1874–1918 |
Країни |
Австро-Угорщина Королівство Хорватія і Славонія |
Вид | сухопутні війська |
Тип | кавалерія |
Чисельність | 735 |
У складі | Королівське хорватське домобранство |
Штаб | Вараждин |
Прізвиська | Червоні дияволи |
Кольори | червоний |
Історія
У 1874 р. колишня 10-та кавалерійська дивізія у Загребі та 29-а та 31-а незалежні кавалерійські роти були сформовані у 10-й кавалерійський полк з штабом у Вараждіні.[1] Спочатку він називався 10-м домогвардійським уланським полком, але був реорганізований у гусарів (1894 р.).[2] У нього входили 1-а загребська, 2-а карловацька, 3-я сісацька та 4-а осієцька ескадра також були 5-а і 6-а ескадри.[2]
Перша світова війна (1914–1918)
Командиром полка в 1914 р. був підполковник Алойз Хауер.[3] У 1915 році її ескадрильї були розсіяні по різних частинах: 1-а ескадра була включена до складу 36-ї піхотної дивізії (італійський фронт), 2-а в 1-й піхотній дивізії (східний фронт), 3-я в 145-й піхотній бригаді (Відень), 4-а в 42-й стрілецькій дивізії (Тіроль), 5-а у 18-й піхотній дивізії (італійський фронт), а 6-а в 59-й піхотній дивізії (Україна).[4]
42-а домобранська піхотна дивізія була під командуванням генерал-полковника Степана Саркотіча. Це одна з найвідоміших військових частин воєнного минулого Хорватії. Полк розпочав свій бойовий шлях на сербському полі бою, у Сріємі, у складі сил першого перевороту. Пізніше він брав участь у битвах під Цером і Колубарами, а потім була відправлена до Галичини. На початку 1915 року його було перенесено на італійський фронт, де він пробув до кінця війни.
Визволення Меджимур'я
У грудні 1918 р. домобранці 10-го гусарського полку (вже був розформований) брали участь у звільненні Меджимур'я від угорської окупації.[5] Солдати 10-го гусарського полку створили два кавалерійських ескадрони під командуванням майора Михайла Георгієвича та капітана Матії Чаніча, які 20 грудня вирушили у бій за визволення Меджимур'я.[6]
Розформування
Зі створенням Держави словенців, хорватів і сербів наприкінці 1918 р. розпочався процес демобілізації, в ході якого було розпущено хорватське домобранство. Розформування домобранців розпочалося в листопаді 1918 р. і продовжилося в перші місяці 1919 р. На початку січня 1919 р. було наказано розформувати домобранські полки.[5]
Командири
- 1903—1905: полковник Бальтазар Гюрітс де Вітеш-Соколграда;
- 1906: полковник Адольф Кендефі;
- 1907—1909: полковник Бела Фрейх Ботхмер;
- 1910—1911: підполковник Франц Цвінкер;
- 1912: полковник Олександр Вас;
- 1913—1914: підполковник Алоїх Хауер.
Примітки
- Pojić, Milan (2000). Ustroj Austrougarske vojske na ozemlju Hrvatske 1868.-1914.. Arhivski vjesnik (хор.) (43). с. 147–169. ISSN 0570-9008. Процитовано 30 серпня 2021.
- Ive Mažuran, Mladen Trnski: Hrvati, slike iz ratničke prošlosti, Zagreb, 1993. ISBN 953-6013-00-2(хор.)
- k.k. & k.u. Landwehr-Kavallerie. www.mlorenz.at. Процитовано 30 серпня 2021.
- Hussards Photos. www.hussards-photos.com. Процитовано 30 серпня 2021.
- Čapo, Hrvoje (28 грудня 2008). Broj primljenih časnika bivše austrougarske vojske u vojsku Kraljevine Srba, Hrvata i Slovenaca. Časopis za suvremenu povijest (хор.) 40 (3). с. 1087–1103. ISSN 0590-9597. Процитовано 30 серпня 2021.
- Pripreme za konačno oslobođenje Međimurja. web.archive.org. 1 січня 2012. Процитовано 30 серпня 2021.