11-та окрема десантно-штурмова бригада (РФ)

11-та окрема гвардійська десантно-штурмова бригада — окрема частина у складі Повітрянодесантних військ Збройних сил Російської Федерації.

Бригада дислокована в Улан-Уде. Чисельність особового складу близько 2500 осіб.

Історія

Створена як 11-та окрема повітряно-штурмова бригада 1 серпня 1968 року у Могочі Читинської області. Сформована на базі наступних підрозділів:

  • 1-й механізований батальйон 113-го гвардійського механізованого Новогеоргіївського Червонопрапорного, ордена Кутузова полку 38-ї гвардійської мотострілецької дивізії, перейменованого на 617-й окремий повітряно-десантний батальйон,
  • прибулих зі складу Московського військового округу (аеродром Торжок) й стали основою 211-ї авіаційної групи:
    • ескадрильї вертольотів Мі-8 (696-го окремого вертолітного полку),
    • 656-ї окремої роти зв'язку,
    • 49-ї окремої роти аеродромно-технічного забезпечення.[1]

У листопаді 1968 року до складу бригади увійшли:

  • створені в Нижньоудінську Іркутської області 618-й та 619-й окремі повітряно-штурмові батальйони (на основі двох мотострілецьких батальйонів 52-ї мотострілецької дивізії,
  • створений у Могочі 284-й окремий артилерійський дивізіон.[1]

У квітні 1969 року 617, 618, 619 окремі повітряно-штурмові батальйони переформовані на 617, 618, 619 окремі десантно-штурмові батальйони.

У липні 1971 року директивою начальника Головного штабу Сухопутних військ бригада перейменована на 11-у окрему десантно-штурмову бригаду (ОДШБр).

1 вересня 1977 року підставі директиви начальника Головного штабу Сухопутних військ 11-та окрема десантно-штурмова бригада перейшла на новий штат, а десантники на форму ПДВ (до цього носили форму мотострільців).

У 1987 році посилений окремий десантно-штурмовий батальйон брав участь у великомасштабних навчаннях з десантування, захоплення й утримання плацдарму на мисі Шмідта на березі Північного Льодовитого океану.

1 червня 1990 року 11-та окрема десантно-штурмова бригада Забайкальського військового округу була передана до складу повітряно-десантних військ й переформована на 11-ту окрему повітряно-десантну бригаду (в/ч 32364).

У листопаді 1992 року бригада була передислокована в селище Сосновий Бор, міста Улан-Уде Бурятії.

У грудні 1995 року — січні 1996 року бригада була підпорядкована командуванню Забайкальського військового округу.

24 серпня 2011 року Президент Росії Дмитро Медведєв вручив в Бурятії Бойовий Прапор 11-ї окремої десантно-штурмової бригади Східного військового округу.

Президент Росії Дмитро Медведєв вручає 11-й ОДШБр Бойовий Прапор нового зразка

У період з 18 жовтня по 30 жовтня 2013 року особовий склад бригади брав участь в міжнародних навчаннях «ІНДРА-2013» в Індії.

1 грудня 2013 року бригада виведена зі складу 36-ї загальновійськової армії Східного військового округу й увійшла до складу Повітрянодесантних військ разом з 56-ю та 83-ю десантно-штурмовими бригадами[1][2][3].

25 березня 2015 року Президент Росії Володимир Путін підписав указ про присвоєння бригаді гвардійського почесного найменування[4].

Склад

У складі бригади:

  • штаб;
  • парашутно-десантний батальйон на БМД (колишній 1-ї десантно-штурмовий батальйон на БМП-2);
  • 1-й десантно-штурмовий батальйон на БМП-2 (колишній 2-ї десантно-штурмовий батальйон на БМП-2);
  • 2-й десантно-штурмовий батальйон на БМП-2 (колишній 3-й десантно-штурмовий батальйон на БМП-2);
  • гаубичний артилерійський дивізіон (122-мм гаубиці Д-30);
  • зенітна ракетно-артилерійська батарея;
  • батарея протитанкових керованих ракет;
  • розвідувальний батальйон;
  • рота спеціального призначення;
  • стрілецька рота снайперів;
  • рота управління (колишня рота зв'язку);
  • інженерно-саперна рота;
  • рота десантного забезпечення;
  • взвод радіаційного хімічного біологічного захисту;
  • ремонтна рота;
  • рота матеріального забезпечення;
  • медична рота;
  • комендантський взвод;
  • танкова рота.

Командування

  • Дук Юрій Іванович, полковник — 1968—1972 рр.
  • Шмельов Валентин Олександрович, генерал-майор — 1972—1979 рр.
  • Колесніков Іван Васильович, полковник — 1979—1983 рр.
  • Бондар Альберт Григорович, полковник — 1983—1986 рр.
  • Батиров Мухамед Тучьевіч, полковник — 1986—1989 рр.
  • Качанов Анатолій Петрович, полковник — 1989—1991 рр.
  • Борисов В'ячеслав Миколайович, полковник — 1991—1995 рр.
  • Малик Василь Михайлович, полковник — 1995—1998 рр.
  • Воронков Володимир Євгенович, полковник — 1998—2000 рр.
  • Гордєєв Микола Миколайович, полковник — 2000—2002 рр.,
  • Хоптяр Андрій Євгенович, полковник — 2002—2005 рр.
  • Бронюк Віталій Олександрович, полковник — 2005 -
  • Евкодімов Руслан Леонтійович, гвардії полковник

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.