1121-й навчальний зенітний ракетний полк (Україна)

Свою історію полк розпочав у місті Золотоноша Черкаської області як 717-й зенітний артилерійський дивізіон 1261-го кадрового артилерійського полку 18-ї гвардійської механізованої Корсунь-Дунайської ордена Суворова дивізії 20-го стрілецького корпусу Київського військового округу, який 20 липня 1950 року було переформовано у 2502-й зенітний артилерійський полк малої зенітної артилерії і переведено на штат мирного часу.

10 серпня 1950 року вийшла директива Начальника Генерального штабу Збройних Сил СРСР про вручення частині бойового прапора — цей день вважається днем народження полку. Далі частину було передислоковано до міста Сміла Київської області.

4 березня 1955 року полк було перейменовано у 1068-й зенітний артилерійський полк.

1 вересня 1955 року полк було переформовано у 622-й окремий зенітний артилерійський дивізіон.

30 березня 1957 року дивізіон перейшов до складу 112-ї гвардійської Звенигородської Червонопрапорної ордена Суворова ІІ ступеня мотострілецької дивізії.

1959 року дивізіон було передислоковано в район села Виповзів.

5 серпня 1960 року дивізіон було переформовано у навчальну частину.

11 липня 1979 року дивізіон було переформовано у 1121-й навчальний зенітний артилерійський полк.

4 лютого 2000 року полк було переформовано у 1121-й навчальний зенітний ракетний полк.

За високі показники в бойовій підготовці 1121-й НЗРП 11 грудня 1991 року був нагороджений Перехідним Червоним прапором Військовою радою Київського військового округу.

30 жовтня 2007 року 1121 навчальний зенітний ракетний полк переформований в 1121 окремий навчальний зенітний ракетний дивізіон.

7 серпня 2013 року Бойовий прапор частини був переданий на зберігання до Національного військового історичного музею України м. Київ.

З 31 травня 2015 року дивізіон переформовано в 1121 окремий навчальний зенітний ракетно-артилерійський полк[1][2].

Офіційно початок історії полку розпочинається з дня вручення йому Бойового прапора.[джерело?] Але його історію можна розпочинати[джерело?] з 1 серпня 1942-го року — дня, коли була сформована 41-а гвардійська стрілецька Корсунь-Дунайська ордена Суворова ІІ ступеню дивізія. Саме ця дивізія по завершенню бойових дій у Європі була передислокована до Черкас і переформована у 18-ту механізовану дивізію.

Щит нарукавної емблеми дивізіону — чорного кольору. Посередині щита зображено розкриту книгу срібного (білого) кольору на тлі натягнутого лука срібного (білого) кольору зі стрілою золотого (жовтого) кольору та схрещених ракети і гарматного ствола золотого (жовтого) кольору.

Лук зі стрілою, гарматний ствол і ракета свідчать про приналежність дивізіону до зенітних ракетних військ та його основне завдання — підготовку молодших фахівців для цього роду військ. Розкрита книга символізує навчання. На стрічці у нижній частині щита девіз частини: «Прикриємо надійно».[3]

10 серпня.

• 2006—2007 — подполковник Суховєєв Валерій Анатолійович.

• 41-ша гвардійська стрілецька Корсунь-Дунайська ордена Суворова дивізія(рос.)
• Бойовий склад стрілецьких (мотострілецьких) військ радянської армії у 1945-91 роках(рос.)