44-та армія (СРСР)
Со́рок четве́рта а́рмія (44 А) — загальновійськова армія у складі Збройних сил СРСР під час німецько-радянської війни з 1 серпня 1941 по листопад 1943.
44-та армія СРСР | |
---|---|
На службі | 1 серпня 1941 — 9 листопада 1943 |
Країна | СРСР |
Належність |
Закавказький фронт Кавказький фронт Кримський фронт Північно-Кавказький фронт Південний фронт 4-й Український фронт |
Вид | сухопутні війська |
Тип | Червона армія |
Роль | загальновійськова |
Чисельність | армія |
Війни/битви |
Німецько-радянська війна Іранська операція Битва за Крим (1941—1944) * Керченсько-Феодосійська десантна операція * Операція «Полювання на дрохв» Битва за Кавказ Ростовська операція Донбаська операція Мелітопольська операція |
Командування | |
Визначні командувачі |
генерал-майор Петров І. Ю. |
Історія армії
Сформована в Закавказькому військовому окрузі 1 серпня 1941 року на базі частин 40-го стрілецького корпусу. Незабаром війська 44-ї армії взяли участь у введені радянських та британських військ до Ірану.
Восени 1941 року управління армії було виведене в резерв і перекинуто в Махачкалу. Частини армії, які знаходилися в Ірані, було передано 45-й армії.
У грудні 1941 року 44-та армія була передана Закавказькому фронту і зосереджена на Таманському півострові. 26 грудня 1941 року почалася Керченсько-Феодосійська десантна операція. Війська 44-ї армії були висаджені у Феодосії, але зазнали значних втрат. 15 січня 1942 року німецькі війська перейшли в контрнаступ і відбили Феодосію. Командувач армії Дашичев за невдале командування був знятий з посади і відданий під трибунал.
У травні 1942 року армія була оточена і знищенна біля Керчі.
Влітку 1942 року армія була наново сформована на Закавказькому фронті. Армія брала участь у боях на Кавказі. 24 січня 1943 року армія була передана Північно-Кавказькому фронту, брала участь у наступі на Ростов. 6 лютого 1943 року армія була передана Південному фронту, улітку і восени 1943 року брала участь у боях за Донбас і у форсуванні Дніпра.
9 листопада 44-та армія була розформована, а її війська були передані сусіднім арміям.
Командування
Командувачі
- генерал-майор Хадєев О. О. (серпень — грудень 1941);
- генерал-майор Первушин О. М. (грудень 1941 по 15 січня 1942) (16 січня 1942 О. М. Первушин був важко поранений і після лікування визнаний обмежено придатним до військової служби);
- генерал-майор Дашичев І. Ф., (16 по 21 січня 1942) (у зв'язку з великими втратами під час відходу 44-ї армії, її командувач І. Ф. Дашичев був звинувачений у втраті управління військами і 21 січня 1942 арештований);
- полковник Рождественський С. Є. (січень — лютий 1942);
- генерал-лейтенант Черняк С. І., (8 лютого по 29 травня 1942) (за поразку в Криму С. І. Черняк директивою Ставки 29 травня 1942 звільнений з посади);
- генерал-майор Петров І. Ю. (2 серпня — 10 жовтня 1942);
- генерал-майор Мельник К. С. (10 жовтня — 25 листопада 1942);
- генерал-майор, з травня 1943 генерал-лейтенант Хоменко В. О. (21 листопада 1942 — 7 листопада 1943) (6 листопада В. О. Хоменко загинув — його машина, що під'їхала до переднього краю оборони противника, підпала під обстріл[1]. За іншою версією потрапив у полон)[2].
Посилання
- 44-я армия[недоступне посилання з травня 2019] на www.victory.mil.ru(рос.)
- Перечни вхождения соединений и частей РККА в состав Действующей армии в 1939-45 гг.
- 44-я АРМИЯ
- 44-я армия
- Боевой состав Советской Армии на 1 ноября 1942 г.
- Наступление маршала Шапошникова
Див. також
- Керченсько-Ельтигенська десантна операція
- Новоросійсько-Таманська операція
- Новоросійська операція (1943)
- Новоросійська військово-морська база
- Дніпропетровська операція
- Київська оборонна операція (1943)
Література
- Советская военная энциклопедия. Т.8 // — Москва, Воениздат, 1982, 687 с.
- Первушин А. Н., «Дороги, которые мы не выбирали», 2-е изд.,Москва, 1974;
- Гречко А. А.,"Битва за Кавказ", 2-е изд.,Москва, 1973.
Примітки
- Великая Отечественная. Командармы. Военный биографический словарь. — М.; Жуковский: Кучково поле, 2005., С.247
- Волкогонов Д. А. Сталин. Политический портрет. — М.: Новости, 1992., С.798