7-ма група ССО армії США

7-ма група сил спеціальних операцій армії США (англ. 7th Special Forces Group (United States) — військове формування, група сил спеціальних операцій армії США, призначена для виконання завдань спеціальних та загальновійськових операцій, ведення партизанської війни.

7-ма група сил спеціальних операцій армії США
7th Special Forces Group (United States)
Емблема 7-ї групи на берет
На службі 9 липня 1942 — 1945
1960 — по т.ч.
Країна  США
Належність Сили спеціальних операцій США
Вид армія США
Тип Сили спеціальних операцій США
Роль ведення спеціальних операцій
Чисельність група ССО
4 батальйони
У складі Командування ССО армії
Командування військ ССО армії
Гарнізон/Штаб Авіабаза Еглін, Вальпараїсо, Флорида
Прізвиська «Зелені берети» (англ. Green Berets)
«Тихі професіонали» (англ. Quiet Professionals)[1]
«Солдати-дипломати» (англ. Soldier-Diplomats)
«Змієїди» (англ. Snake Eaters)
«Бородаті виродки» (англ. Bearded Bastards)[2]
Гасло (лат. De Oppresso Liber)
Війни/битви Війна у В'єтнамі
Вторгнення США в Гренаду
Вторгнення США в Панаму
Війна проти тероризму
Війна в Афганістані
Війна в Іраку
Знаки розрізнення
Нарукавний шеврон належності до ССО армії
Основа під знак
Знак ССО
Медіафайли на Вікісховищі

Призначення

На 7-му групу сил спеціальних операцій сухопутних військ покладаються 6 основних завдань притаманних підрозділам спеціального призначення:

Історія

7-ма група сил спеціальних операцій (повітряно-десантна) веде свою історію від заснування 9 липня 1942 року 1-ї роти 1-го батальйону 1-го загону спеціальних сил на військовій базі Кемп Вільям Гаррісон у Монтані. Головним завданням знов створеного підрозділу спеціального призначення було проведення рейдових дій проти об'єктів німецької ядерної програми, що розгорталися нацистами у Північній Європі. Однак, невдовзі підрозділ перенацілили на Алеутські острови для ведення бойових дій проти японських загарбників. Після завершення Алеутської кампанії, формування було перекинуто на Європейський театр війни, де в боях в Італії та Південній Франції завоювала собі прізвисько «Бригада червоних дияволів».

В 1945 році це підрозділ розформували у Франції, а 10 листопада 1953 року відновили у Форт Брегг, як 77-му групу спеціальних сил.

У 1960 році 77-ма група ССО було реорганізована у 7-му групу, яка послугувала базою для підготовки кадрового резерву для знов створюваних 3-ї та 6-ї груп ССО.

Група брала найактивнішу участь у війні у В'єтнамі, в першій операції в Лаосі та інших конфліктах у Південно-Східній Азії (спеціальні операції в Лаосі, Таїланді, у Південному В'єтнамі тощо).

З 1962 року підрозділи 7-ї групи паралельно залучалися на проведення військової допомоги збройним силам країн Південної Америки. Так у травні 1962, рота «D» передислокувалася у Форт Гулік, в зоні Панамського каналу й стала базою для розгортання 8-ї групи ССО. Особовий склад 7-ї групи брав активну участь у проведенні заходів боротьби з розповсюдженням наркотиків у Венесуелі, Колумбії, Еквадорі, Перу та Болівії.

3 жовтня 1989 року підрозділи 7-ї групи розпочав розвідувальну місію у Панамі під час вторгнення американських військ до країни. У період з грудня 1989 до січня 1990 року оператори ССО провели безліч розвідувальних, пошукових операцій та спрямованих акцій і дій на підтримку операції «Справедлива справа».

З початку 2002 року особовий склад групи ССО залучався до проведення спеціальних операцій у контексті операції «Нескорена свобода» у всьому світі. Бійці 7-ї групи змагалися в Афганістані, Іраку та інших регіонах планети на підтримку боротьби з глобальним тероризмом. Частина втратила у цих боях солдатів більше за будь-які інші групи спеціальних операцій армії США.

Оргштатна структура 7-ї групи ССО армії США
Організаційно-штатна структура 7-ї групи спеціальних військ часів

Див. також

Примітки
Виноски
    Джерела
    1. Stanton, Doug (24 червня 2009). The Quiet Professionals: The Untold Story of U.S. Special Forces in Afghanistan. Huffington Post.
    2. Most Popular E-mail Newsletter. USA Today. 9 November 2011.

    Посилання

    Відео


    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.