7-ма українська радянська дивізія

7-ма українська радянська дивізія  військове з'єднання у складі Української радянської армії, з 15 квітня 1919 року в складі 2-ї Української радянської армії.

7-ма українська радянська дивізія
Емлема РСЧА з 1918 року
На службі 15 квітня-липень 1919
Країна Українська СРР
Вид Сухопутні війська
Тип піхота
У складі 2-га українська радянська армія
Війни/битви Українська революція
Командування
Визначні
командувачі
Махно Н.І.

Передісторія

24 березня 1919 року Реввійськрада Українського фронту прийняв рішення про створення 1-ї, 2-ї і 3-ї українських радянських армій і переформування українських радянських дивізій в дев’ятиполкові [1].

Історія

15 квітня 1919 року наказом по військах Українського фронту були створені 2-а і 3-я Українські радянські армії.

У 2-у Українську радянську армію увійшли частини Групи військ харківського напряму (управління і 1-ша Задніпровська бригада 1-ї Задніпровської Української радянської дивізії, 2-я окрема бригада, 3-тя Задніпровська бригада 1-ї Задніпровської Української радянської дивізії, Кримська бригада), які були зведені в 2 штатні дивізії [2].

  • 3-я Українська радянська дивізія (колишні Управління дивізії, 1-я Задніпровська бригада 1-ї Задніпровської Української радянської дивізії і інші частини).
  • 7-ма Українська радянська дивізія (колишня 3-тя Задніпровська бригада 1-ї Задніпровської Української радянської дивізії і інші частини).

Начальник 3-ї Задніпровської бригади Н. І. Махно призначався начальником 7-ї Української радянської дивізії. [3]. Я. З. Покус був призначений начальником штабу 7-ї Української радянської дивізії.

В квітні-червні 1919 року дивізія вела бойові дії з військами Збройних сил Півдня Росії під командуванням генерала Денікіна - Кавказької Добровольчою армією (до 2 травня 1919) і Донською армією Всевеликого Війська Донського.

6 червня голова РВР Л.Д.Троцкий видав наказ, в якому оголосив начальника 7-ї Української радянської дивізії Н. І. Махно поза законом «за розвал фронту і непокору командуванню» [4].

8 червня начальником дивізії був призначений О.С.Круссер. Дивізія займала ділянку фронту «від Азовського моря до Новоуспенівка».

9 червня О.С.Круссер видав наказ про вступ на посаду начальника дивізії. Загинув в ніч з 9 на 10 червня біля станції Пологи Таврійської губернії при кулеметному обстрілі бронепоїзда, в якому він знаходився.

24 червня Я. З. Покус був призначений командиром 1-ї бригади 7-ї Української радянської дивізії.

6 липня Я. З. Покус був призначений командиром 3-го полку Окремої Башкирської кавдивизии.

Підпорядкування

Командування

  • Н. І. Махно, начальник дивізії (15.04-8.06.1919).
  • О. С. Круссер (8-9.06.1919).
  • Я. З. Покус, начальник штабу дивізії (15.4-24.6.1919).

Інші командири

Примітки

  1. Центральный государственный архив Советской армии. В двух томах. Том 1. Путеводитель. 1991.
  2. Гражданская война и военная интервенция в СССР. Энциклопедия. М.: Советская энциклопедия, 1983.
  3. Жигалов И. Дыбенко. Жизнь замечательных людей. Серия биографий. Выпуск 18. М., «Молодая гвардия». 1983.
  4. Аршинов П. А. История махновского движения (1918—1921). — М.: ТЕРРА; «Книжная лавка — РТР», 1996.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.