75-мм гаубиця M116

75-мм польова гаубиця M1 (з 1962 року — змінене найменування на M116) (англ. 75mm Pack Howitzer M116) — американська розбірна в'ючна гаубиця, що буксується, розроблена наприкінці 1920-х років. Розроблена для потреб артилерійських частин для дії в різних умовах місцевості, в тому числі важкодоступній. Тому, гаубицю М1 робили як складну для можливості розбирання на частини та транспортування по суходолу у розібраному вигляді в'ючними тваринами або вантажним транспортом чи повітрям. З початком Другої світової війни гаубиця широко застосовувалась легкими піхотними формуваннями американської армії, в першу чергу повітряно-десантними та морської піхоти. У подальшому широко застосовувалась арміями багатьох країн у часи Корейської, Індокитайських, В'єтнамської та інших війн.

75-мм гаубиця M116
75mm Pack Howitzer M116

75-мм гаубиця M116 в музеї.
Тип: гаубиця
Походження: США
Історія служби
Термін використання 1927–по т.ч.
Використання у  США
Війни Друга світова війна
Корейська війна
Індокитайські війни
Війна у В'єтнамі
Історія виробництва:
Розроблено 1927
Виготовлено 1927–1944
Кількість 8 400
Характеристики
Маса 653 кг
Довжина 3,68 м
1,38 м
Ширина 1,22 м
Висота 94 см
Обслуга 6
Тип боєприпасу 75×272 мм R
Калібр 75
Кут підвищення +5° до +45°
Кут повороту 6°
Бойова скорострільність 3-6 пострілів на хвилину
Дульна швидкість 381 м/с
Максимальна дальність 8 700 м

75-мм гаубиця M116 у Вікісховищі

Крім використання у класичному варіанті, 75-мм гаубиця М1 встановлювалася на різні платформи для створення самохідних артилерійських систем, як-то 75-мм самохідна гаубиця M8 та деякі LVT або M2 та M3. На основі її також розроблена наймасовіша 75-мм самохідна гаубиця Т30.

Історія

Дизайн та виробництво

Роботи над 75-мм гаубицею у Сполучених Штатах розпочалися в 1920-ти роки з метою створення для артилерійських підрозділів і частин універсальної артилерійської системи для виконання завдань з вогневої підтримки лінійних підрозділів регулярних військ при їхніх діях у різних умовах місцевості, зокрема на важкодоступній. У серпні 1927 року прототип отримав назву 75-мм розбірна гаубиця М1 (англ. Howitzer, Pack, 75mm M1 on Carriage M1).

Проте, через скудне фінансування до 1940 року армія США отримала тільки 91 екземпляр таких артилерійських систем і лише з вересня того року її поставили на масове серійне виробництво. З того ж часу розпочалось надходження на озброєння американських артилерійських частин модифікованої версії гаубиці — M1A1, яке тривало до грудня 1944 року.

Модернізації в основному піддавалися артилерійські передки, колісний хід яких у перших партіях був дерев'яним, а згодом його замінили на металевий з пневматичними шинами.

Виробництво М1 у воєнний час, од.[1]
Рік 1940 1941 1942 1943 1944 Загалом
Розбірних гаубиць, од. 36 188 1 280 2 592 915 4 939
Польових гаубиць, од. – 234 64 51 – 349

Конструкція

75-мм гаубиця M1 або M1A1 складалася з лафета, ствола, противідкатних пристроїв та прицільних пристосувань, завдяки простій конструкції могла швидко розбиратися та збиратися штатною обслугою. При транспортуванні гаубиця розбиралася на шість складових вагою від 73 до 107 кг і легко вантажилась на в'ючний транспорт (мули та коні). Противідкотний пристрій був гідро-пневматичним. Бойова обслуга артилерійської системи від 6 людей.

Характеристики боєприпасів
Боєприпаси до гаубиці M1[2][3]
Тип снаряду Марка снаряду Довжина пострілу, мм Маса пострілу, кг Маса снаряду, кг Маса ВР, г Марка підривника Дулова швидкість, м/с[Прим. 1] Максимальна дальність стрільби, м
Осколково-фугасна граната HE M41A1 Shell 558 7,89 6,24 503 (тротил) P.D. M48A2[Прим. 2]або
TSQ M54[Прим. 3]		 381 8824
Осколково-фугасна граната HE M48 Shell 596 8,27 6,62 676 (тротил) P.D. M48A2[Прим. 2]або
TSQ M54[Прим. 3]		 381 8797
Димовий Smoke M64 Shell 597 8,57 / 8,64 6,92 / 6,99 612 (білий фосфор) /
685 (димова суміш на основі хлорида цінку)		 P.D. M57[Прим. 4] 381 8797
Хімічний Gas M64 Shell 597 8,43 6,78 472 (іприт) P.D. M57[Прим. 4] 381 8797
Бронебійний кумулятивний HEAT M66 Shell 596 7,39 5,94 453 (пентоліт) B.D. M62 или M62A1[Прим. 5] 305 7224

Галерея

Див. також

Посилання

Література
  • Hogg, Ian V. (1998). Allied Artillery of World War Two. Crowood Press, Ramsbury. ISBN 1-86126-165-9.
  • Zaloga, Steven J. (2007). US Field Artillery of World War II. New Vanguard 131. illustrated by Brian Delf. Osprey Publishing. ISBN 978-1-84603-061-1.

Примітки
Виноски
  1. На максимальному заряді
  2. Головний підривач миттєвої дії або із затримкою 0,15 секунди
  3. Миттєва дія або тимчасова затримка, що регулюється, до 25 секунд.
  4. Головний підривач миттєвої дії
  5. Донний підривач миттєвої дії
Джерела
  1. Zaloga — US Field Artillery of World War II, p 9.
  2. War Department. TM 9-1901. Artillery Ammunition. — Washington, D.C.: Publications Department, Raritan Arsenal, 1944. — 388 p. — (War Department Technical Manual).
  3. R. P. Hunnicutt. Stuart: A History of the American Light Tank Volume I. — 1st ed. — Novato, CA: Presidio Press, 1992. — P. 499. — ISBN 0-89141-462-2.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.