ATX

ATX (англ. Advanced Technology Extended) — форм-фактор переважної більшості сучасних персональних комп'ютерів. Найпоширеніші варіанти — стандарти ATX 1.3 та ATX 2.0.

ATX форм-фактор материнської плати
Форм-фактори комп'ютера
Назва Розмір плати (мм)
WTX 356×425
AT 350×305
Baby-AT 330×216
BTX 325×266
ATX 305×244
EATX (Extended) 305×330
LPX 330×229
microBTX 264×267
NLX 254×228
Ultra ATX 244×?
microATX 244×244
DTX 244×203
FlexATX 229×191
Mini-DTX 203×170
EBX 203×146
microATX (Min.) 171×171
Mini-ITX 170×170
EPIC (Express) 165×115
ESM 149×71
Nano-ITX 120×120
COM Express 125×95
ESMexpress 125×95
ETX / XTX 114×95
Pico-ITX 100×72
PC/104 (-Plus) 96×90
mobile-ITX 60×60

Був створений Intel в 1995 році і прийшов на зміну форм-фактору AT, що використався довгий час (реальне витіснення колишнього стандарту відбулося в кінці 1999 — початку 2001 рр.). Інші сучасні стандарти (microATX, flexATX, mini-ITX) зазвичай зберігають основні риси ATX, змінюючи лише розміри плати і кількість слотів розширення.

У 2003 році Intel анонсував новий стандарт BTX, спрямований на підвищення ефективності охолоджування системного блоку, розраховуючи, що він швидко замінить ATX, зважаючи на збільшення розсіювання процесорами теплової енергії. Пізніше Intel відмовився від його підтримки, у тому числі і тому, що була стійка тенденція зниження розсіювання електронними компонентами тепла.

Серед не згаданих форм-факторів, також є: XT, eATX, Mini-LPX, Nano-ITX, MicroBTX, PicoBTX і WTX.

ATX визначає такі характеристики:

  • геометричні розміри системних плат
  • загальні вимоги з розташування рознімів і отворів на корпусі
  • розташування блоку живлення в корпусі
  • геометричні розміри блоку живлення
  • електричні характеристики блоку живлення
  • форму і розташування низки рознімів (переважно живлення)

Базові відмінності від AT

  • Живленням процесора керує системна плата; для забезпечення роботи блоку керування і деяких периферійних пристроїв навіть у вимкненому стані на плату подається напруга 5 вольт. (Для забезпечення електричної розв'язки багато блоків живлення ATX мають вимикач на корпусі, що фізично від'єднує комп'ютер від мережі змінного струму).
  • Змінився рознім живлення: попередній стандарт (AT) використовував два схожих один на одного розніму живлення, які могли бути помилково переплутані (хоча є правило — чотири чорні дроти (загальні) повинні знаходитися поруч), в стандарті ATX рознім має однозначне під'єднання.
  • Змінилася задня панель, в стандарті AT на задній панелі був тільки рознім клавіатури і отвори для слотів розширення (або «заглушок» з рознімами, що підключаються до системної плати за допомогою гнучких шлейфів); у стандарті ATX на задній панелі є фіксованого розміру прямокутний отвір. Усередині цього отвору виробник материнської плати може розташовувати розніми у будь-якому порядку, у комплекті з системною платою йде «заглушка» (англ. IO plate) з прорізами під розніми конкретної системної плати (це дає змогу використовувати один і той же корпус для системних плат з абсолютно різними наборами рознімів).
  • Стандартизовано під'єднання клавіатури і миші, для клавіатури у стандарту AT використовувався великий круглий 5-контактний рознім DIN, для миші стандартний рознім не передбачався; у стандарті ATX використовуються два розніми PS/2 або USB.

IO Plate

«Заглушка» (англ. IO Plate, скорочення від англ. Input Output Plate) для задньої частини корпусу дозволила виробникам вільно інтегрувати на системну плату довільні пристрої, не погоджуючи розташування роз'ємів з виробниками корпусів. Єдиною вимогою до заглушки є зовнішні геометричні розміри:

  • ширина: 158,75 ± 2 мм (6,250 ± 0,008 дюйма)
  • висота: 44,45 ± 2 мм (1,75 ± 0,008 дюйма)
  • товщина в межах від 0,94 до 1,32 мм (від 0,037 до 0,052 дюйма)
  • скруглення панелі не більше 0,99 мм (0,039 дюйма)

На 2007 рік практично всі системні плати мали:

  • Два PS/2 роз'єми для клавіатури і миші
  • Роз'єми інтегрованої звукової плати (від 3 до 6)
  • Від 2 до 8 USB роз'ємів

На деяких системних платах присутні:

Низка системних плат також містять

  • Інтегрований відеоадаптер (в цьому випадку відеовихід знаходиться на місці одного з послідовних портів)
  • S-Video вихід інтегрованого відео
  • DVI, HDMI або DisplayPort вихід інтегрованого відео
  • Рознім однієї або двох інтегрованих мережевих карт
  • Один або два IEEE-1394 розніми
  • S/PDIF рознім
  • Рознім для антени інтегрованої карти Wi-Fi.

Розміри плат

Розміри плат різних форм-факторів:
Назва
розміру
Розмір в ммРозмір в
дюймах
ATX 305 × 24412 × 9,6
XL-ATX 345 × 26213,5 × 10,3
ATX-EXtended
(Server Board Format)
308 × 340
E-ATX 305 × 33012 × 13
EE-ATX 347 × 33013.7 × 13
Mini-ATX 284 × 20811,2 × 8,2
Micro-ATX 244 × 2259,6 × 8,8
Flex-ATX 229 × 1919 × 7,5
Mini-ITX 170 × 1706,7 × 6,7
Nano-ITX 120 × 1204,7 × 4,7
Pico-ITX 100 × 724 × 2,8
Mobile-ITX 75 × 452.9 × 1.8

Розніми живлення

Протягом розвитку стандарту (з 1995 по 2004) стандарт на розніми живлення змінювались, при цьому зберігалась сумісність з попередніми варіантами стандарту.

20-штирковий рознім

20-контактний рознім живлення ATX (вигляд на системну плату)

Використовувався до появи Pentium 4.

  • 5V VSB — 5 В напругу в режимі soft off
  • PW OK — живлення (5 В і 3,3 В) в порядку
  • PS ON — при замиканні на землю (Gnd) блок живлення вмикається, при розмиканні вимикається.
  • Gnd — «земля»

Додатковий 4-штирковий рознім

Додатковий 4-контактний рознім ATX

З появою процесорів Pentium 4 та Athlon 64 споживана потужність істотно зросла, і існуючі дроти на 5/3,3 В перестали справлятися. Для забезпечення живленням процесора було ухвалено рішення забезпечити окрему (відносно високовольтну: 12 В) лінію. Зазвичай цей рознім знаходиться поруч з процесором.

24-штирковий роз'єм

Використовується в схемах живлення процесорів Pentium 4 та Athlon 64 з шиною PCI Express.

24-контактний рознім живлення ATX (вигляд на системну плату)

Зауваження:

  • від 20-контактного розніму 24-контактний відрізняється лише 4 новими контактами (на зображенні — зліва), так що в більшості випадків він виявляється сумісний зі старими пристроями.
  • розташування клямки за стандартом помінялося, так що для забезпечення сумісності зі старими пристроями її часто роблять досить довгою, щоб перекривати потрібне розташування в обох стандартах. Крім того, у багатьох блоків живлення додаткові 4 гнізда «від'єднуються» від основної колодки, що дозволяє під'єднувати їх до системних плат з 20-контактним рознімом.
  • Зазвичай, у випадку, якщо немає великого навантаження, більшість системних плат, розрахованих на 24-контактний рознім, можуть працювати і з 20-контактним рознімом.[джерело?]

Посилання

Література

  • Модернизация и ремонт ПК = Upgrading and Repairing PCs / Скотт Мюллер. — 17-е изд. М. : Вильямс, 2007. — С. 252—258. — ISBN 0-7897-3404-4.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.