Acinetobacter

Ацинетобактерії (Acinetobacter, від грец. α- — «не», κίνησις — «рух», βακτήριον — «щось маленьке», пізніше — «бактерія» — тобто «нерухома бактерія») — рід грам-негативних бактерій класу гамма-протеобактерій. Представники роду нерухомі, негативні на оксидазу та зазвичай спостерігаються парами. Ці бактерії — важливі організми ґрунту, важливі гравці у мінералізації таких речовин як ароматичні сполуки. Також бактерії Acinetobacter є відносно частим збудником опортуністичних інфекцій у лікарнях[1], харчових отруєнь і діареї мандрівників.

? Acinetobacter
Acinetobacter baumannii
Біологічна класифікація
Домен: Бактерії (Bacteria) Тип: Протеобактерії (Proteobacteria) Клас: Гамма-протеобактерії (γ Proteobacteria) Ряд: Pseudomonadales Родина: Moraxellaceae Рід: Acinetobacter Brisou and Prevot, 1954
Види
Acinetobacter baumannii Acinetobacter baylyi Acinetobacter bouvetii Acinetobacter brisoui Acinetobacter calcoaceticus typus Acinetobacter gerneri Acinetobacter glutaminasificans Acinetobacter grimontii Acinetobacter haemolyticus Acinetobacter johnsonii Acinetobacter junii Acinetobacter lwoffii Acinetobacter marinus Acinetobacter parvus Acinetobacter psychrotolerans Acinetobacter radioresistens Acinetobacter rhizosphaerae Acinetobacter schindleri Acinetobacter seohaensis Acinetobacter septicus Acinetobacter soli Acinetobacter tandoii Acinetobacter tjernbergiae Acinetobacter towneri Acinetobacter ursingii Acinetobacter venetianus Acinetobacter xiamenensis
Посилання
Вікісховище: Acinetobacter Віківиди: Acinetobacter ITIS: 202 NCBI: 469

Рід ацинетобактерії  Утворюють дрібні (10 x1 5 мкм), капсульні нерухомі палички, на що прямо вказує їхня назва [від грец. а-, відмова, + kinesis, рух, + bakter бактерія]. В мазках розташовуються парами, короткими ланцюжками або безладними скупченнями. Джгутиків не мають, але завдяки наявності полярних фімбрій на щільних середовищах для бактерій характерна псевдорухливість.

Добре ростуть на звичайних середовищах, утворюючи колонії, що нагадують колонії ентеробактерій.
Ацинетобактерії широко поширені в природі, їх виділяють з води, ґрунту, пастеризованого молока, заморожених продуктів, а також з повітря стаціонарів і змивів з різного медичного обладнання, розчинів і препаратів (в тому числі крові). Вони виявлені на шкірних покривах 25% клінічно здорових людей (особливо медичного персоналу), а також на слизовій оболонці носоглотки (більше 7% обстежених індивідуумів).

Ацинетобактерії часто виділяють при ураженнях шкірних покривів, дихальних шляхів (наприклад, позитивні результати отримані у 45% пацієнтів з трахеостомії), сечовивідного тракту і статевих органів, при кон'юнктивітах, а також ендокардітах, менінгітах, перитонитах і септицемія. Акинетобактерії — другі (після псевдомонад) по частоті виділення з клінічних зразків неферментуючі грамнегативні палички. Останнім часом реєструють збільшення частоти госпітальних інфекцій, викликаних акинетобактеріями, у пацієнтів з порушеннями імунітету, які важко піддаються лікуванню (становлять 05-25% всіх нозокоміальних інфекцій).

Патогенез уражень ацинетобактеріями

Прямо пов'язаний з порушеннями імунітету, оскільки ацинетобактерії ( Акинетобактером ) позбавлені будь-яких факторів патогенності, виключаючи ЛПС клітинної стінки. Капсула пригнічує ефективність фагоцитарних реакцій і полегшує адгезію до епітелію, а здатність до секреції бактеріоцинів полегшує його колонізацію.

Принципи мікробіологічної діагностики. При розпізнаванні акинетобактером слід пам'ятати, що в мазках з нативного матеріалу домінують кокові і кокобацилярні, а в мазках із культур — паличкоподібні форми. Мікроорганізми ростуть на простих середовищах, утворюючи блискучі блакитні колонії. На КА через 48 год формують опуклі сіровато-білі колонії (2-3 мм), іноді оточені зоною гемолізу.