Aloe ballyi

Етимологія

Видова назва дана на честь Пітера Рене Оскара Баллі (1895–1980), швейцарського ботаніка в музеї Кориндон (англ. Coryndon), в Найробі, який багато подорожував Східною Африкою і був резидентом в Кенії з 1930-х.[2].

Морфологічні ознаки

Листків на стеблі до 25 штук. Листя до 90 см завдовжки, до 14 см завширшки, сіро-зелені. Суцвіття до 60 см, китиці циліндричні, квіти тьмяно-кармінові.

Місця зростання

Aloe ballyi зростає в Кенії і Танзанії на висоті 900 — 1  500 метрів над рівнем моря, серед сухих листяних чагарників з акації і сукулентів, а також серед кущів на скелястих пагорбах.

Охоронний статус

Aloe ballyi входить до Червоного Списку Міжнародного Союзу Охорони Природи видів під загрозою зникнення через обмежений ареал (менше 500 км ²). Відомий у 5 місцях, де розміри популяцій малі і продовжують зменшуватись. Ці сухі чагарники широко використовуються для виробництва деревного вугілля. Середовища проживання потерпають від сільського господарства.

Див. також

Примітки
  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species (англ.)

Література
  • Carter, S., Lavranos, J. J., Newton, L. E. & Walker, C. C. (2011). Aloes. The definitive guide: 1-720. Kew Publishing, Royal Botanic Gardens, Kew. (англ.)
  • Govaerts, R. (1995). World Checklist of Seed Plants 1 (1, 2): 1-483, 1-529. MIM, Deurne. (англ.)
  • Carter, S. (1994). Aloaceae. Flora of Tropical East Africa: 1-60. (англ.)
  • Reynolds, G. W. Original description of Aloe ballyi. 19, (1953). (англ.)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.