Aloe breviscapa

Aloe breviscapa (укр. Алое бревіскапа, Алое короткостеблове[1]) сукулентна рослина роду алое.

Aloe breviscapa
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Асфоделові (Asphodelaceae)
Підродина: Asphodeloideae
Рід: Алое (Aloe)
Вид:
A. breviscapa
Біноміальна назва
Aloe breviscapa
Reynolds & Bally, 1958

Назва

Видова назва дана через коротке суцвіття, від лат. brevis — «короткий» і лат. scapus — «стебло».[2].

Історія

Вперше описаний південноафриканським оптиком і ботаніком Гілбертом Вестакоттом Рейнольдсом та швейцарським ботаніком Петером Рене Оскаром Бейлі у 1958 році в журналі «Journal of South African Botany».[3]

Морфологічні ознаки

Рослини формують невеликі або великі групи. Листків 24, розташовані в щільних розетках, 30-35 x 8-10 см, ланцетні, висхідні, жорсткі, голубовато-сірі з червоним відтінком; поверхня суцільна або з декількома дуже короткими зубцями біля основи. Суцвіття заввишки до 50 см, з 3-6 розлогими гілками; китиці циліндричні, слабкі, 20-25 см завдовжки; приквітки 6×3 мм; квітоніжки 10-14 мм завдовжки. Квітки червоні, голі, нарізні; оцвітина, 26-30 мм завдовжки. Пиляки 2-3 мм. Приймочка 3-4 мм. Зав'язь 6×3 мм.

Місця зростання

Aloe breviscapa ендемічна рослина Сомалі. Росте уздовж південного краю хребта гір Аль-Маду в північній частині Сомалі. Зустрічається на вапняках в напівпустельній місцевості на висоті 1400 м над рівнем моря.

Охоронні заходи

Aloe breviscapa ендемік із північного Сомалі. Входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи видів, з найменшим ризиком (LC). Наразі не відомо, чи цей вид переживає занепад. Випасання худоби може представляти загрозу для цього виду, але, з огляду на віддаленість області, в якій він зростає ризик для ньоо оцінюється як найменший. У разі загроз, що будуть фіксуватися, буде необхідна повторна оцінка.

На природоохоронних територіях цей вид не зустрічається, тому що в Сомалі їх немає.

Вид включений до додатку II конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[4]

Див. також

Примітки

  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species // Bradleya.  2010. № 28. С. 79-102. DOI:10.25223/brad.n28.2010.a9. Процитовано 12.08.2018.(англ.)
  3. Journal of South African Botany 24: 176. 1958
  4. Aloe breviscapa. CITES. Процитовано 12.08.2018. (англ.)

Бібліографія

  • Ben-Erik Van Wyk, Gideon Smith. Guide to the Aloes of South Africa. — Briza Publications, 2012. — 304 с. — ISBN 1875093419. (англ.)
  • Mats Thulin. Flora of Somalia. — Royal Botanic Gardens, Kew, 1995. — Т. 4. — 312 с. — ISBN 9780947643881.
  • Carter, S., Lavranos, J. J., Newton, L. E. & Walker, C. C. Aloes. The definitive guide: 1-720. // Kew Publishing, Royal Botanic Gardens, Kew.  2011. (англ.)
  • Germishuizen, G. & Meyer, N. L. (eds.). Plants of Southern Africa: an annotated checklist // Strelitzia. — National Botanical Institute, Pretoria, 2003. Т. I-VI, № 14. С. 1-1231. (англ.)
  • Goldblatt, P. and Manning, J. C. Cape Plants: A conspectus of the Cape Flora of South Africa // Strelitzia. — National Botanical Institute, Cape Town., 2000. № 9. (англ.)
  • Carter, S. Aloaceae // Flora Zambesiaca. — Royal Botanic Gardens, Kew, 2001. № 12 (3). С. 98. (англ.)
  • Govaerts, R. (1995). World Checklist of Seed Plants 1 (1, 2): 1-483, 1-529. MIM, Deurne.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.