Assassin's Creed: Unity

«Абстерґо» випускає портативний пристрій «Спіраль», що дозволяє всім охочим переглядати пам'ять предків, зашифровану в їхній ДНК. Гравець виступає в ролі користувача «Спіралі».

Історія починається з розграбування паризької фортеці Тампль в 1307 році. Великого магістра тамплієрів Жака де Моле захоплюють асасини, підробивши наказ короля. Готуючись до бою, Жак доручає іншому тамплієру Едемський меч і книгу, які той ховає у склепі, а слідом гине від руки асасина. Жака страчують, спаливши на вогнищі, той проклинає короля Філіпа IV і папу Климента V.

У сучасності асасинка під кодовим іменем Єпископ зламує «Спіраль» і звертається до гравця, кажучи, що «Спіраль» призначена для втілення планів тамплієрів на світове панування. Вона пропонує переглянути запис спогадів його предка та вирішити — працювати на асасинів чи служити тамплієрам.

У Версалі 1776 року малий Арно Доріан, син французького дворянина, зустрічає Елізу де ла Сер, дочку великого магістра тамплієрів. Поки вони балакають, батька Арно хтось убиває (убивцею був Шей Кормак, герой попередньої гри). Хлопчика приймає на виховання великий магістр ордена Франсуа. Арно росте та стає вільнодумним здібним до різних наук чоловіком, хоча й часом безрозсудним. Так, він програє батьковий годинник у карти і потім силоміць його забирає. Потім історія переноситься вперед на 13 років, коли Еліза вступає до ордена тамплієрів в 1789 році. Арно отримує листа, який повинен доставити магістру, але спершу вирушає до Елізи, а листа підсовує під двері кабінету Франсуа. Однак потім виявляється, що магістра тим часом було вбито. Жандармерія звинувачує в цьому Арно та запроторює до Бастилії. Після смерті Франсуа між асасинами й тамплієрами укладається перемир'я.

У в'язниці співкамерник П'єр Беллек краде у Арно батьків годинник і між ними зав'язується бійка. Вражений умінням Арно, П'єра навчає його «орлиному зору» та пропонує вступити до ордена асасинів. Вони готуються до втечі і коли починається штурм Бастилії, вибираються з фортеці й прямують до маєтку Франсуа. Там Арно зустрічає Елізу, котра вірить, що Арно — це вбивця її батька. Вона показує листа, в якому говориться, що в ордені був зрадник. Не маючи доказів своєї невинності, Арно покидає маєток.

Якось, оглядаючи місто, Арно впізнає знак, який раніше бачив на медальйоні П'єра, та завдяки цьому знаходить сховок асасинів. Там на нього чекає П'єр, який знайомить з магістром графом Оноре Мірабо, а також іншими асасинами — Гійомом Бейл'є, Ерве Кемаром й Софі Трене. Асасини приймають його до ордена й дають перше завдання — захистити борчиню за права бідних Теруань де Мерикур під час Жіночого маршу.

У 1791 Арно отримує від асасинів салон, де раніше збиралися можновладці. Арно відновлює салон і перетворює його на місце збору інформації. Він розправляється з бандою «Апостольських діянь», яка викрадала людей, і рятує Марі-Жанну Роуз Берте — кравчиню Марії-Антуанетти. Асасин Ерве Кемар показує Арно обладунки свого давнього попередника Тома де Корнейона, та обіцяє віддати їх Арно, якщо той зуміє розгадати ключ до пророцтв Нострадамуса. Потім Арно допомагає начальнику поліції Шарлю Кошону де Лаппарену, і зустрічає Ежена Франсуа Відока, який пропонує Арно розкривати злочини і потім допомагає йому, надаючи цінну інформацію.

Арно приєднується до П'єра Беллека, щоб вистежити Арпінона — шантажиста, який працює на тамплієрів. У супроводі Арпінона Арно впізнає вбивцю Франсуа, Шарля Габріеля Сівера, котрого бачив у видінні під час посвяти в асасини. Арно довго добивається дозволу на вбивство Севера і врешті отримує його. Він вислідковує Шарля в Нотр-Дам де Парі, де вбиває його спільника Дюшеню та видає себе за нього. Під час розмови Арно бачить видіння, з якого дізнається, що в Шарля був напарник — Алоїс ла Туш, який і виконав убивство. Арно розповідає про це асасинам і ті доручають убити Алоїса.

Під час виконання завдання Арно перестріває маркіз де Сад і радить не вбивати Алоїса одразу, а знайти його керівника. Від Алоїса Арно дізнається про анонімного «короля злидарів», який і замовив убивство Франсуа. Арно знаходить і вбиває зловмисника, а де Сад стає новим «королем злидарів» аби втілювати свої вільнодумні замисли. В видінні, однак, Арно помічає деталь — Франсуа було вбито отруєною шпилькою. Забравши цю шпильку, він показує її ювеліру та розкриває, що шпильку виготовив Франсуа-Тома Жермен. Ювелір зізнається, що виготовити шпильку його змусив тамплієр Крет'єн Лафрен'єр.

Пробравшись в лігво Крет'єна, Арно розуміє, що той прагнув знищити розкольників у лавах тамплієрів, і готує напад на маєток Бов'є, де збираються вцілілі розкольники. Магістр асасинів сварить Арно за самоуправство, але все ж дозволяє йому розвідати що діється серед тамплієрів. Арно вдається підслухати як тамплієри готуються зібрати з допомогою Елізи бійців і вбити Крет'єна, захопивши таким чином владу в ордені. Він не дає планам розкольників здійснитися та просить Елізу тікати з ним. Арно запевняє Елізу, що асасини допоможуть покарати вбивць її батька. Самі асасини виступають проти, лише магістр Оноре Мірабо вважає, що Еліза буде корисна.

Невдовзі Оноре хтось убиває і все виглядає так, ніби це зробила Еліза. Поруч Арно знаходить отруєну шпильку. Шукаючи джерело отрути, Арно вислідковує аптекаря, що скоро має зустрітися для передачі якомусь асасину наступної порції. Вбивцею виявляється П'єр Беллек, який пояснює, що перемир'я між асасинами й тамплієрами — це на його погляд зрада. В ході тривалого двобою Арно вбиває П'єра.

У 1792 році тамплієри підбурюють бідняків до бунту для розбурхання Французької революції. Арно розслідує, що тамплієри планують вбити короля Франції, Людовіка XVI. Він убиває купчиху Марі Лівек, яка займалася спекуляціями зерном, і тікає разом з Елізою від переслідування, застрибнувши на повітряну кулю. Згодом від де Сада він дізнається про причетність Луї Мішеля Лепелетьє до дискредитації короля. Арно вбиває Луї, але рішення про страту короля вже прийняте — вона повинна відбутися вже наступного дня. Новий магістр тамплієрів Франсуа-Тома Жермен після старти Людовіка XVI наказує убити Арно.

Орден асасинів розцінює Арно як перешкоду, та приймає рішення вигнати його. Арно переховується в занедбаному тепер маєтку Франсуа. Біля зруйнованого Версалю його знаходить Еліза та просить зупинити Франсуа-Тому Жермена, під командуванням якого революція перетворилася на свавілля, де гинуть невинні. Стратами розпоряджається Алоїс ла Туш, Арно видає себе за засудженого до смерті, щоб опинитися біля Алоїса, та вбиває його. Жирондисти набираються сміливості та виступають проти масових страт. Тоді Максиміліан Робесп'єр наказує заарештувати жирондистів. Арно попереджає їх про облаву й допомагає втекти, після чого знищує генерала Маркура, котрий тренував солдатів для продовження революції. Пізніше Арно бачить скрутне становище асасинів і звільняє декількох з полону тамплієрів. Далі він намагається врятувати Жоржа Дантона від страти, звинуваченого Робесп'єром у зраді, але той лише просить забрати його листи. Арно викрадає ці листи з маєтку Робесп'єра, а далі рятує останки Оноре Мірабо, коли натовп намагається розграбувати його склеп. Арно знову об'єднується з Асасинами та Елізою, маючи намір убити Робесп'єра та покласти край його тиранії. Арно підкладає депутатам народних зборів листи Жоржа Дантона, що спонукає їх засудити Робесп'єра. Але Франсуа-Тома Жермен лишається при владі, тож Арно з Елізою поспішають допитати Робесп'єра про його місцезнаходження. Еліза стріляє в Робесп'єра, той зізнається, що їхня ціль у замку Тампль, після чого Робесп'єра заарештовують і пізніше страчують.

Арно проникає в Тампль, де бачить, що Франсуа-Тома Жермен дістав Едемський меч. Ця зброя наділяє власника величезною силою, однак поступово поглинає його життя. Завдяки мечу Франсуа-Тома Жермен тікає з замку, обіцяючи наостанок, що новий світовий порядок, початий революцією, не спинити. Арно з Елізою кидаються навздогін, під час бою Жермен невміло користується мечем і випадково вбиває Елізу, а сам опиняється при смерті. Жермен пояснює, що він — Мудрець, реінкарнація вченого цивілізації ісу, який прагнув реформувати орден тамплієрів задля майбутнього порятунку людства. Жермен помирає, Арно забирає зламаний Едемський меч і виносить тіло Елізи з замку.

Пізніше він спостерігає за відбудовою Парижа і забирає скелет Жермена, який ховає в паризьких катакомбах серед безлічі інших кісток. У сучасності Єпископ перехоплює ці відомості, рада, що завдяки Арно ДНК Мудреця не зможе знайти «Абстерґо».

• Арно Віктор Доріан — молодий французький асасин, головний герой гри, син дворянина, вбитого Шеєм Кормаком.
• Еліза де ла Серр — тамплієрка, кохана Арно Доріана. Убита наприкінці гри Жерменом.
• Людовик XVI — король Франції. Страчений.
• Наполеон Бонапарт — французький генерал. Зрадив Арно і був заарештований в доповненні «Полеглі королі».
• Максиміліан Робесп'єр — тамплієр, французький революціонер, член Якобінського клубу.
• Оноре Мірабо — асасин, граф, діяч Великої французької революції. Отруєний П'єром Беллеком.
• Маркіз де Сад — французький аристократ, письменник і філософ.
• Томас Пейн — англо-американський письменник і філософ, який проживає у Франції.
• Франсуа де ла Серр — великий магістр французьких тамплієрів кінця XVIII століття. Він батько Елізи де ла Серр. Після смерті батька Арно, взяв його собі на виховання. Вбито тамплієрами в ході змови.
• П'єр Беллек — колишній французький солдат, магістр асасинів. Учитель Арно Доріана. Вбито Арно.
• Шарль Доріан — асасин, батько Арно, убитий Шеєм Кормаком, головним героєм Assassin's Creed: Rogue.
• Франсуа-Тома Жермен — французький ювелір, а також Великий магістр французького ордена тамплієрів. «Мудрець», є реінкарнацією останнього Великого магістра тамплієрів і так само попереднього «Мудреця» — Жака де Моле. Лідер тамплієрів-змовників. Вбитий Арно.
• «Король Жебраків» — французький тамплієр. Саме він убив прийомного батька Арно. Вбитий Арно.
• Алоїс ла Туш — французький тамплієр. Вбитий Арно.
• Дюшено — французький тамплієр. Вбитий Арно.
• Шарль Габріель Сівер — французький тамплієр. Вбитий Арно.
• Жак де Моле — 23-й і останній Великий магістр ордена тамплієрів у Франції. За наказом короля Франції Філіпа IV був спалений на багатті інквізиції.
• Луї Мішель Лепелетье — тамплієр. Вбитий Арно.
• Жан-Батист Жюль Бернадот (згодом Карл XIV Юган) — маршал Франції, а також союзник асасина Арно Доріана і Наполеона Бонапарта під час французької революції.
• Тома-Олександр Дюма Даві де Ла Пайетрі — генерал від кавалерії французької армії, а також союзник асасинів.
• Жорж Жак Дантон — французький революціонер, один з батьків-засновників Першої французької республіки, співголова клубу кордельєрів, міністр юстиції часів Французької революції, перший голова Комітету громадського порятунку.