Blackford Dolphin

судно під час реконструкції у Роттердамі в 2007 році

Судно спорудили у 1974 році на як Norjarl на верфі Aker Kværner Verdal (дообладнання провела верф Bergen Mekaniske Verksted). Його замовником виступили норвезькі компанії Gotaas Larsen (наразі носить назву Golar LNG та є одним з лідерів в секторі операцій зі зрідженим природним газом) та Rowan Drilling Company (RDC).[1][2][3]

Судно відносилось до типу Aker H-3 – вдалого проекту напівзанурених бурових платформ, за яким спорудили майже три десятки одиниць. Norjarl міг бурити при глибині моря до 200 метрів.

В 2006 – 2007 роках на верфі Keppel Verolme у Роттердамі провели масштабну модернізацію судна, після якої воно отримало змогу провадити буріння в районах з глибиною моря до 2100 метрів. Монтаж нової бурової вежі здійснили плавучі крани великої вантажопідйомності Rambiz та Matador 3, які спершу завантажили її на баржу, а потім перенесли на бурову платформу. Строк експлуатації після модернізації подовжили на 20 років.

В 2013 – 2014 роках на верфі Harland and Wolff Heavy Industries у Белфасті судно отримало новий житловий блок на 130 осіб та нове генераторне обладнання.

Судно почало свою службу роботу на тлі розгортання масштабного нафтогозовидобутку у Північному морі.

В 1982-му Norjarl придбала та перейменувала на Ocean Liberator компанія Odeco (у 1992-му поглинена Diamond M Corporation, яка невдовзі після цього змінила назву на Diamond Offshore Drilling).

Станом на середину 1992-го судно знаходилось у ірландському секторі Кельтського моря, де провадило буріння на блоці 48/30 у інтересах компанії Marathon (здійснювала розробку найбільшого газового родовища Ірландії Кінсейл-Гед). По завершенні цього контракту, в кінці літа 1992-го, воно узялось за спорудження розвідувальної свердловини 48/19-2 у сусідньому блоці 48/19, де провадила пошуки компанія Bula Resources. Метою свердловини з проектною глибиною 3440 метрів було перевірити відкладення нижньої крейди на наявність газу, проте на тестуванні вона дала лише невеликий приплив нафти – 100 барелів на добу.[4][5]

У квітні 1993-го Ocean Liberator повели на буксирі з англійського Фалмута у Чорне море. При цьому для проходження під мостами у протоці Босфор було потрібно демонтувати 48-метровий кран. На час чорноморської експедиції судно мало базуватись у болгарських портах Балчик та Варна.[6] Першим виконаним у новому регіоні завданням стала свердловина Galata-1, споруджена у на замовлення компанії Texaco  в болгарському секторі Чорного моря. Закладена в районі з глибиною моря 35 метрів, вона мала довжину 2650 метрів та відкрила газове родовище Галата – перше офшорне родовище Болгарії.[7]

У 1994 році Ocean Liberator розпочало розвідувальну кампанію у румунському секторі Чорного моря на замовлення консорціуму, очолюваного компанією Enterprise. Перша свердловина Rapsodia-1 довжиною 3722 метра, закладена в районі з глибиною моря 101 метр, виявила газопрояви. Таким саме виявився результат і від спорудженої в районі з глибиною моря 85 метрів свердловини Doina-1, яка мала довжину у 3025 метрів. Нарешті, закладена того ж 1995 року лише в чотирьох сотнях метрів від попередньої свердловина Doina-2 виявила газове родовище Дойна.[8]

Взимку 1996 року Ocean Liberator перейшло з Чорного моря до західного узбережжя Африки, де у економічній зоні Нігерії воно мало спорудити дві свердловини на замовлення компанії Ashland Oil. Після виконання цих робіт в середині 1996-го судно вирушило до Габону, де замовником виступала компанія Amoco.[9] Наприкінці 1996-го Ocean Liberator завершило своє габонське завдання, після чого перейшло до узбережжя Південно-Африканської Республіки. Тут до початку червня 1997-го воно здійснювало буріння для компанії Mossgas, яка провадила кампанію з розвитку газового родовища F-A.[10]

Після цього судно повернулось у Нігерію та в серпні 1997-го завершило буріння свердловини Okwori-4 для тієї ж Ashland Oil. Первісно планувалось, що це буде лише початком у серії з кількох свердловин, проте Ashland Oil була вимушена розірвати контракт через анулювання її ліцензії нігерійською владою. В цих умовах наступним місцем роботи Ocean Liberator могло знову стати Північне море, де потенційним замовником на період у 2 – 3 роки виступала компанія Amerada Hess.[11] Втім, у підсумку судно залишилось на заході Африки, де на протязі 1998-року займалось спорудженням свердловин для італійської Agip на родовищі Кітіна (Республіка Конго). Останню, шосту, свердловину почали в грудні 1998-го, а вже у лютому 1999-го Ocean Liberator було вільне для наступного найму, оскільки Agip вирішила не подовжувати контракт.[12][13]

У першій половині 2000-го поблизу узбережжя Гани судно спорудило розвідувальну свердловину Western Tano 1X довжиною 3500 метрів, яка на тестуванні дала приплив нафти на рівні 1000 барелів на добу з відкладень верхньої крейди. Очікували, що на півтори сотні метрів нижче, у нижній крейді, має бути більш значний поклад, проте через проблеми з тиском буріння довелось перервати.[14] Далі того ж року Ocean Liberator побувало у Кот-д'Івуарі, а в грудні за контрактом з компаніями Devon/Santa Fe розпочало буріння свердловини Dolphin-1 у ганському секторі Гвінейської затоки, в районі з глибиною моря 100 метрів. Ця свердловина виявилась сухою.[15][16][17]

Станом на початок березня 2001-го Ocean Liberator повернулось до Кот-д'Івуару.[18] Як показують звіти власника судна за липень та жовтень цього року, воно перебувало тут у простої.

На початку 2002-го Ocean Liberator працювало у Гвінеї-Бісау. Тут спорудили розвідувальну свердловину Sinapa-1, яка на глибині 1100 метрів зустріла соляний горизонт та так і не змогла перетнути його до завершення буріння. Бічний стовбур також залишився у соляних відкладеннях без контакту з ціловим резервуаром.[19][20]

Станом на середину 2002 року Ocean Liberator перебувало на сенегальській верфі, а восени здійснили його буксирування до Південно-Африканської республіки, де воно провело кілька років у простої.[21]

У 2005 році судно за 13,6 млн доларів США[22] придбала норвезька компанія Fred. Olsen Energy (у 2018-му змінила назву на Dolphin Drilling), яка перейменувала його на Blackford Dolphin. Після модернізації у Роттердамі платформа вирушила до Гани, де спершу виконала завдання для компанії Tullow Oil. У жовтні 2008 вона почала буріння оціночної свердловини Hyedua-2, закладеної в районі з глибиною моря 1246 метрів. Вже у січні 2009-го повідомили, що свердловина була пробурена до відмітки у 3663 метра та підтвердила поширення покладів нафтового родовища Джубілі,[23][24] До середини року Blackford Dolphin приймало участь у роботах по освоєнню Джубілі, де спорудило дві свердловини в районах з глибиною моря 1317 та 1200 метрів.[25]

Наступний контракт судна також був пов’язаний із Ганою. У вересні 2009-го Blackford Dolphin завершило спорудження розвідувальної свердловини Sankofa-1A, замовленої компанією Vitol. Закладена в районі з глибиною моря 866 метрів, ця свердловина досягнула глибини 3074 метра та виявила газове родовище Sankofa.

Після цього Blackford Dolphin полишило Гвінейську затоку та попрямувало до узбережжя Оману, де в останньому кварталі 2009-го виконало роботи зі спорудження однієї свердловини в інтересах індійської компанії Reliance Petroleum, яка зафрахтувала судно на три роки. На самому початку 2010-го Blackford Dolphin прибуло до Какінади на узбережжі індійського штату Андхра-Прадеш, проте на той час плани Reliance Petroleum суттєво змінились. Певний час судно проходило ремонт[26][27], а влітку полишило Індію та попрямувало до Бразилії.[28] Тут воно спершуспорудило свердловини Carambola-A та Carambola-B для компанії Maersk, яка провадила розвідку у блоці BM-C-37 в басейні Сантос.[29]

Навесні 2011-го Blackford Dolphin на замовлення компанії Statoil пробурило свердловину PRG-2D-RJS, яка відкрила поклади нафти на структурі Peregrino South (як і у випадку з блоком BM-C-37, буріння відбувалось у районі з доволі незначною глибиною моря – 120 метрів).[30] Далі була споруджена свердловина Pelicano-1-RJS для компанії Sonangol. Під час її буріння виникли проблеми, що зсунуло завершення робіт на кілька місяців. Після цього у другій половині 2012-го судно спорудило одну свердловину для компанії Anadarko, а у грудні 2012-го узялось за контракт на 3 свердловини (Kangaroo-1, Emu/Cassowary-1, Bilby-1 ) для компанії Karoon Petroleo & Gas.[31][32][33] У червні 2013-го Blackford Dolphin розпочало роботи на ще одній свердловині для Anadarko – оціночній Wahoo-5 у блоці BM-C-30. Завдяки їй вдалось виявити додаткові запаси нафти на східному фланзі структури  Wahoo.[34]

Blackford Dolphin під час ремонту у Белфасті в 2013 році

У кінці липня 2013-го судно вирушило для проведення п’ятирічних регламентних робіт на верфі Harland and Wolff Heavy Industries у Белфасті. Планувалось, що вже у 1-му кварталі 2014-го Blackford Dolphin візьметься за спорудження у Північному морі свердловини для компанії MPX North Sea,[35] проте у підсумку ремонт затягнувся і Blackford Dolphin полишило верф лише в середині червня. Буріння свердловини Aragon у блоці 9/14a почалось у першій половині липня та тривало майже до кінця жовтня, проте цільовий горизонт виявився заповненим водою.[36][37][38]

Затримка з ремонтом призвела до відміни контракту з компанією Cairn Energy на спорудження оціночної свердловини поблизу Spanish Point на західному узбережжі Ірландії – вирішили, що провадити роботи в цьому районі у зимовий період недоцільно (втім, у підсумку в 2015-му спорудження цієї свердловини було скасоване з інших причин).[39] Як наслідок, наступними роботами для Blackford Dolphin стало спорудження трьох свердловин для компанії Nexen Petroleum – 12A Ravel пробурили в 2014-му, а Sparrowhawk та Manhatten в 2015-му.[40][41]

Далі Blackford Dolphin зафрахтувала на 18 місяців (з правом продовження) компанія Chevron North Sea.[42] Відомо, що восени 2015-го судно провадило буріння на газоконденсатному родовищі Алдер.[43] У підсумку контракт з Chevron завершився в квітні 2017-го, після чого Blackford Dolphin перевели до норвезького Flekkefjord, де потрапило у простій.[44]

З травня по листопад 2018-го Blackford Dolphin провело спорудження трьох свердловин для BP у британському секторі Північного моря, після чого знову вирушило до Flekkefjord.[45]

Існувала ймовірність, що судно задіють для робіт за контрактом із i3 Energy, проте в підсумку тут використали іншу бурову установку тієї ж компанії – Borgland Dolphin.[46][47] Станом на серпень 2020-го Blackford Dolphin все ще перебувало у Flekkefjord.[48] Втім, за пару місяців щодо нього уклали 15-місячний контракт з мексиканською компанією PEMEX, і в грудні 2020-го судно почало буріння першої свердловини – SAAP-1EXP.[49][50]

1. Reference List Offshore Drilling Rigs and Drill Ships Electrical System Solutions.
2. BLACKFORD DOLPHIN, Platform - Details and current position - IMO 8753122 MMSI 310803000 - VesselFinder. www.vesselfinder.com. Процитовано 6 січня 2022.
3. DR BLACKFORD DOLPHIN (1974).
4. Howell, Tim J.; Griffiths, Paul (1 січня 1995). A study of the hydrocarbon distribution and Lower Cretaceous Greensand prospectivity in Blocks 48/15, 48/17, 48/18 and 48/19, North Celtic Sea Basin. Geological Society, London, Special Publications (англ.) 93 (1). с. 261–275. ISSN 0305-8719. doi:10.1144/GSL.SP.1995.093.01.19. Процитовано 6 січня 2022.
5. NORWEGIAN SAFETY ISSUES, RISING OIL FLOW TOP WEATHER WINDOW NEWS | Oil & Gas Journal. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 6 січня 2022.
6. StackPath. www.ogj.com. Процитовано 6 січня 2022.
7. StackPath. www.ogj.com. Процитовано 6 січня 2022.
8. Robinson, Andrew G. (1997). Regional and Petroleum Geology of the Black Sea and Surrounding Region: AAPG Memoir 68 (англ.). AAPG. ISBN 978-0-89181-348-4.
9. StackPath. www.offshore-mag.com. Процитовано 6 січня 2022.
10. StackPath. www.offshore-mag.com. Процитовано 6 січня 2022.
11. StackPath. www.offshore-mag.com. Процитовано 6 січня 2022.
12. UNITED STATES SECURITIES AND EXCHANGE COMMISSION Washington, D.C. 20549.
13. StackPath. www.offshore-mag.com. Процитовано 6 січня 2022.
14. StackPath. www.offshore-mag.com. Процитовано 6 січня 2022.
15. StackPath. www.offshore-mag.com. Процитовано 6 січня 2022.
16. StackPath. www.offshore-mag.com. Процитовано 6 січня 2022.
17. StackPath. www.offshore-mag.com. Процитовано 6 січня 2022.
18. Diamond Offshore’s common stock is traded on the New York Stock Exchange.
19. DIAMOND OFFSHORE 2001 ANNUAL REPORT.
20. Africa | Hart Energy. www.hartenergy.com (англ.). Процитовано 6 січня 2022.
21. UNITED STATES SECURITIES AND EXCHANGE COMMISSION WASHINGTON, D.C. 20549 FORM 10-K.
22. DIAMOND OFFSHORE DRILLING, INC.
23. Blackford Dolphin Spuds First Hyedya Well in Ghana. www.rigzone.com (англ.). Процитовано 6 січня 2022.
24. Blackford Dolphin rig - Semisub - Blackford Dolphin Pte. Ltd.. www.infield.com. Процитовано 6 січня 2022.
25. Annex B Drilling Report formatted.
26. Blackford Dolphin sails to Kakinada from Oman. PETROWATCH (амер.). Процитовано 6 січня 2022.
27. StackPath. www.offshore-mag.com. Процитовано 6 січня 2022.
28. Blackford Dolphin and Expedition leave India. PETROWATCH (амер.). Процитовано 6 січня 2022.
29. Brazil's OGX announces oil discovery - People's Daily Online. en.people.cn. Процитовано 6 січня 2022.
30. Blackford Dolphin rig - Semisub - Blackford Dolphin Pte. Ltd.. www.infield.com. Процитовано 6 січня 2022.
31. Fred. Olsen Energy ASA.
32. 2012 Annual General Meeting Chairman’s Address.
33. Fred. Olsen Energy ASA is listed on Oslo Stock Exchange.
34. PTI (5 листопада 2013). Videocon strikes gas in Brazilian offshore block. mint (англ.). Процитовано 6 січня 2022.
35. Blackford Dolphin returns from Brazil to UK, Irish contracts. www.worldoil.com. Процитовано 6 січня 2022.
36. Blackford Dolphin rig - Semisub - Blackford Dolphin Pte. Ltd.. www.infield.com. Процитовано 6 січня 2022.
37. MPX North Sea Limited OSPAR Public Statement 2014.
38. MPX to plug Aragon well. Offshore Energy (амер.). 9 жовтня 2014. Процитовано 6 січня 2022.
39. Blackford Dolphin rig - Semisub - Blackford Dolphin Pte. Ltd.. www.infield.com. Процитовано 6 січня 2022.
40. Environmental. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 6 січня 2022.
41. Nexen Petroleum U.K. Limited Environmental Statement 2015.
42. Chevron inks Blackford Dolphin. Offshore Engineer Magazine (англ.). 8 січня 2014. Процитовано 6 січня 2022.
43. Blackford Dolphin semi-submersible calls for Geo Therm Ltd. Geotherm Ltd (en-GB). 18 вересня 2015. Процитовано 6 січня 2022.
44. Financial results 1Q 2017.
45. Dolphin Drilling semi-sub awarded BP drilling contract. Splash247 (en-GB). 19 січня 2018. Процитовано 6 січня 2022.
46. Report for the 4th quarter 2018 and preliminary results for 2018.
47. StackPath. www.offshore-mag.com. Процитовано 6 січня 2022.
48. Techno Dive - Diving at Blackford Dolphin in Flekkefjord. | Facebook. www.facebook.com (укр.). Процитовано 6 січня 2022.
49. Hsieh, Linda (27 жовтня 2020). Drilling & Completion News. Drilling Contractor (амер.). Процитовано 6 січня 2022.
50. Dolphin Drilling Rig Commences Mexico Contract. www.rigzone.com (англ.). Процитовано 6 січня 2022.