Brighton Rock

Пісня була написана гітаристом Браяном Меєм і спочатку мала увійти до другого альбому студійного альбому «Queen II», проте не була вчасно завершена. Назва композиції неодноразово змінювалося, відомі колишні варіанти: «Happy Little Fuck», «Happy Little Day», «Blackpool Rock», «Bognor Ballad», «Southend Sea Scout», «Skiffle Rock» і «Herne Bay». За словами архіваріуса «Queen» Грега Брукса, імовірним «винуватцем» деяких заголовків був звукорежисер Майк Стоун, остаточна ж назва сформувалася під час роботи над піснею. Вступні звуки (карусель) були взяті гуртом зі спеціального альбому ефектів, створеного Джеком Хольцманом. За словами Мея, в студії не знали, що цей запис був запозичений, але він вважає, що противитися тому ніхто б не став.[1]

На фанатської конвенції «Queen», що пройшла в Нідерландах, була представлена рання демо-версія («Happy Little Fuck»). Велика частина тексту в цій версії ще зімпровізована, але вже сформована остаточна структура пісні.

Пісня починається зі звуків каруселі, які тривають до 30-ї секунди, а на 15 секунді починає вступати гітара. Гітарні партії досить швидкі і можуть вважатися зразком раннього спід-метала. На 0:32 починаються вокальні партії. Фредді Мерк'юрі спочатку співає жіночу партію на дуже високих нотах, партія закінчується на 0:53, а з 0:45 голос поступово переходить з високого фальцету на баритон. Далі баритоном виконується чоловіча партія (до 1:03) і знову голос переходить на фальцет і знову йде жіноча партія (до 1:18, з 1:11 голос плавно переходить на баритон). З 1:19 до 1:35 йде «загальна» партія, в якій накладаються записи виконання строфи фальцетом і баритоном. Далі йдуть гітарні рифи власне «Brighton Rock», на 1:44 переходять у гітарні соло.[1]

Спочатку гітарне соло виконується ще швидше основної гітарної партії, проте на 2:35 швидкість знижується, через кілька секунд знову трохи прискорюючись (не досягаючи колишньої швидкості, і на 3:10 остаточно знижується. Потім соло триває на середній швидкості, з 4:20 різко прискорюється і закінчується, переходячи в основну мелодію. На 4:24 починаються відчутні гітарні партії власне «Brighton Rock». На 4:27 соло закінчується.[1]

На 4:34 знову вступає вокал. Мерк'юрі тим же фальцетом виконує жіночу партію, яка закінчується на 04:40. До 4:46 баритоном виконується чоловіча партія, на цьому вокальні партії закінчуються. Пісня завершується гітарним програшем.[1]

«Brighton Rock» — це назва льодяника, поширеного на британському курорті Брайтон. Також це словосполучення — назва роману Грема Гріна.

Тематика «Brighton Rock» витримана в стилі всього альбому. Вона, як і інші пісні з «Sheer Heart Attack», має частку цинізму, при цьому обігруючи ситуацію з гумором.

У пісні співається про побачення молодої пари закоханих — Джиммі і Дженні в державне свято (англ. «Jimmy went away Met his little Jenny on a public holiday), проте Дженні боїться, що про це дізнається її мати, і йде з побачення. Ця дія розгортається в перших двох куплетах. У третьому («Загальному») стверджується, що «любов ще дихає» (англ. «love is breathing still») і що маленькі люди будуть чарівними, якщо і ти захочеш (англ. «a little people magic if you will»), що означає, що Джиммі домігся свого. В кінці ж Дженні звертається до Джиммі, «пише листи кожен день» (англ. «writes a letter everyday»), про те, що вони «повинні бути завжди разом», «ніщо не може зруйнувати її любов» (англ. «We must ever be together, nothing can my love erase»), проте Джиммі вибачається і каже, що боїться, «якщо його дружина дізнається, як він провів вихідні» (англ. «I must apologise If my lady should discover how I spent my holidays»).[2]

В цілому така історія цілком відповідає альбому, зокрема, пісням «Killer Queen» і «Flick of the Wrist», в яких співається про людську продажність, «Stone Cold Crazy», що обіграє ситуацію з гумором, «Misfire», в якій співається про любов, що дала осічку, «In the Lap of the Gods» і «In the Lap of the Gods… Revisited», присвячених темі паразитування.[1]

У 1997 році хореограф Моріс Бежар використовував гітарне соло Браяна Мея з цієї пісні в своєму балеті «Будинок священика».

• Фредді Мерк'юрі — головний і бек-вокал
• Браян Мей — гітари, бек-вокал
• Джон Дікон — бас-гітара
• Роджер Тейлор — ударні, бек-вокал

• «Brighton Rock» на сайті «songfacts.com»