Sheer Heart Attack

«Sheer Heart Attack» (укр. «Гострий серцевий напад») — третій студійний альбом британського рок-гурту «Queen», випущений 8 листопада 1974 року «EMI Records» у Великій Британії і «Elektra Records» в Сполучених Штатах. Гурт відволікся від прогресивних тем, представлених на перших двох альбомах, показавши у цьому альбомі більш традиційні рок-треки, альбом став кроком до «класичного» звучання «Queen».[6] Альбом був спродюсований гуртом і Роєм Томасом Бейкером, він запустив мейнстрим популярності «Queen» у Великій Британії і в усьому світі.

Sheer Heart Attack
Студійний альбом
Виконавець Queen
Дата випуску 8 листопада 1974
Велика Британія
12 листопада 1974
США
Записаний липень-вересень 1974
(«AIR»,
«Rockfield»,
«Trident»,
«Wessex Sound»)
Жанр хард-рок[1][2]
глем-рок[3][4]
Тривалість 39:09
Мова англійська
Лейбл EMI
Elektra
Продюсер Рой Томас Бейкер
Queen
Хронологія Queen
Попередній
 Queen II
(1974)
A Night at the Opera
(1975)
Наступний
Сингли з Sheer Heart Attack
  1. «Killer Queen/Flick of the Wrist»
    Випущений: 11 жовтня 1974
  2. «Now I'm Here»
    Випущений: 17 січня 1975
  3. «Lily of the Valley»
    Випущений: квітень 1975 (Японія)
«Ніхто не знав, що нам скажуть, що у нас є два тижні, щоб написати „Sheer Heart Attack“. І ми повинні були — це було єдине, що ми могли зробити. Браян був у лікарні»

Фредді Мерк'юрі[5]

Після виходу «Queen II» гурт вирушив в тур для просування альбому разом з гуртом «Mott the Hoople». Однак, в середині туру Браян Мей захворів, через що тур рано закінчився. Більша частина альбому була написана, коли Мей одужував в лікарні; тим не менш, перший сингл альбому «Killer Queen» досяг 2-го місця в британських чартах і став першим хітом гурту в США, що потрапив у «топ-20», досягнувши 12-го місця в чарті синглів «Billboard». «Sheer Heart Attack» був першим альбомом «Queen», який потрапив у «топ-20» в США, досягнувши 12-го місця у 1975 році. Альбом був визнаний за те, що він містить «безліч видатних хард-рокових гітарних треків».[2] У ретроспективі він був включений в список декількох альбомів як однієї з найкращих робіт гурту і був визнаний основним глем-роковим альбомом.[4]

Передумови і запис

Після завершення другого альбому «Queen II» гурт вирушив на гастролі «Queen II Tour», будучи підтримкою гурту «Mott the Hoople». Під час гастролів по всій Великій Британії обидва гурти вирішили провести гастролі по США, це були їхні перші гастролі по США. Ці два гурти залишалися в дружніх відносинах до кінця своєї кар'єри, а вокаліст Айан Хантер виконував пісню «All The Young Dudes» на Концерті пам'яті Фредді Мерк'юрі.[7] «Queen» зіграли зіграли свій перший концерт в США 4 квітня в Денвері, штат Колорадо, будучи підтримкою, яку Фредді Мерк'юрі, як повідомляється, не любив, кажучи, що «бути підтримкою — це одна з найбільш травматичних подій у моєму житті».[8][5] Однак, в кульмінаційний момент гастролів в Бостоні у Браяна Мея був виявлений гепатит, можливо, від використання зараженої голки під час вакцинації, яку гурт отримав перед поїздкою до Австралії.[8] Частина гастролів була згодом скасована, і «Queen» полетіли додому, де Мей був госпіталізований.[9] Гурт почав писати новий матеріал, коли Мей знову був доставлений в лікарню з невстановленою виразкою шлунка. У інших учасників гурту було два тижні, щоб написати альбом, більшість матеріалу якого було створено в студії.[8]

На відміну від попередніх альбомів, «Sheer Heart Attack» був записаний в чотирьох різних студіях; хоча гурт все ще працював в «Trident Studios», вони почали переїжджати в студії «AIR», «Rockfield» і «Wessex Sound».[10] Гері Ленгенг, який був оператором стрічок з піснями «Now I'm Here» і «Brighton Rock», згадував: «Коли ми закінчили роботу в „Sarm“, ми зустрілися з ними в клубі під назвою „Valbonne“ в Сохо. Тоді-то вони і розпустили волосся».[8]

Пісня «Killer Queen» була написана всього за одну ніч, що контрастувало зі «століттями», які знадобилися, щоб написати композицію «The March of the Black Queen», як висловився Мерк'юрі, в той час як Джон Дікон написав свою найпершу пісню «Misfire».[5] Пісня «Brighton Rock» була написана під час створення альбому «Queen II», композиція «Stone Cold Crazy» походила з колишнього гурту «Wreckage», до якого входив Мерк'юрі перед «Queen», а під час відсутності Мея Мерк'юрі написав пісню «Flick of the Wrist». «Sheer Heart Attack» став першим альбомом, пісні до якого написали всі чотири члени гурту; «Stone Cold Crazy» стала першою піснею, авторство якої було приписано всім чотирьом членам гурту.[8]

Пісні

Огляд

Альбом помітно відхиляється від прогресивного року своїх попередників, його музика була класифікована як хард-рок і глем-рок.[11][2][12][3][4] Видання «The Daily Vault» описало його як «важливий перехідний альбом», тому що він продемонстрував, «чим незабаром стане гурт, коли він кивне своєму хард-роковому минулому», в той час як Стівен Томас Елервайн з «AllMusic» зауважив, що хоча до сих пір є посилання на фентезійні теми їхніх ранніх робіт, зокрема, у піснях «In the Lap of the Gods» і «Lily of the Valley», «фентезі не перевантажує, як це було в перших двох записах».[12][6]

Сторона «А»

Brighton Rock

«Brighton Rock» була написана Браяном Меєм під час сесій альбому «Queen II», але на той час вона не була записана, оскільки гурт вважав, що пісня не підходить решті альбому.[13] Лірично, вона розповідає історію двох молодих коханців на ім'я Дженні і Джиммі, які були модами, присутніх в Брайтоні в святковий день.[14] Оповідання про модів, які збиралися у Брайтоні в святкові дні, були популярними на той час, наприклад, в альбомі гурту «The Who» «Quadrophenia».[15] Дженні не може баритися, бо боїться, що мама дізнається «як я провела канікули», але потім «пише листа що божий день»; Джиммі, тоді палкий, не дуже задоволений її «ніщо не може стерти мою любов»; тепер уже він боїться, що «леді довідається».

Пісня включає в себе безакомпанементну сольну гітарну інтерлюдію, яка широко використовує аудіо-ефект затримки для створення гітарної гармонії і контрапунктних мелодійних ліній.[14] Це виросло з експериментів Мея з вузлом «Echoplex», коли він намагався відтворити свою гітарну оркестровку при концертному виконанні «Son & Daughter». Він модифікував оригінальний вузол, щоб можна було міняти час затримки, оскільки відчував, що тривалість йому не годиться, і пропускав кожне відлуння через окремий підсилювач аби не було інтерференції.[16]

Студійна версія містить тільки одну «основну» гітару і одну гітару-відлуння упродовж короткого відрізку, але наживо Мей зазвичай розділяв сигнал від гітари на основне й два відлуння, кожне з яких проходила через окремий підсилювальний блок. Гітарне соло цієї пісні виконувалося наживо на більшості концертів «Queen», або Мея, або як частина цієї пісні, в попурі з іншою піснею, або як окрема частина. Також Мей виступав з деякими соло з пісні на церемонії закриття Літніх Олімпійських ігор 2012 року в Лондоні.[17]

З тих пір пісня отримала похвалу як одне з найпрекрасніших соло Мея, «Guitar World» помістив її на 41 місце у списку «100 найкращих гітарних соло всіх часів».[16] Пісня була особливо популярна в фільмі «На драйві» 2017 року, ставши однією з улюблених пісень головного героя «Малюка», вона виконувалася під час фінальної сцени фільму.

Killer Queen

«Killer Queen» була написана Фредді Мерк'юрі і була першим міжнародним хітом гурту.[18][19] Це одна з небагатьох його пісень, до якої він вперше написав лірику, що стосується повії з вищого соціального прошарку. Гурт спочатку записував треки до пісні без Мея, тому що він лікувався в лікарні від виразки дванадцятипалої кишки, залишаючи пробіли для нього, щоб він заповнив їх, коли буде в змозі. Мерк'юрі зіграв як на піаніно, так і на роялі. Пісня була виконана на музичній телепередачі «Top of the Pops» після потрапляння в чарт як сингл.

Tenement Funster, Flick of the Wrist, Lily of the Valley medley

Роджер Тейлор написав пісню «Tenement Funster», яка оповідала про юність і повстання, виконавши головний вокал, у той час як Джон Дікон зіграв видатні партії акустичної гітари за відсутності Мея. Пісня переходить в «Flick of the Wrist» Мерк'юрі (яка була на подвійній стороні «A» синглу разом з «Killer Queen»), а потім в іншу пісню Мерк'юрі «Lily of the Valley», створюючи з трьох пісень попурі.[20] До цього попурі гурт «Dream Theater» створив кавер-версію, яка увійшла до бонус-диску їхнього альбому «Black Clouds & Silver Linings».[20]

Now I'm Here

Пісня «Now I'm Here» написана Меєм під час госпіталізації, і нагадує про ранній тур на підтримку гурту «Mott the Hoople», вона була записана протягом останнього тижня сесій, з його грою на фортепіано.[21]

Сторона «Б»

In the Lap of the Gods

«In the Lap of the Gods» була написана Мерк'юрі і демонструє кілька вокальних накладень від нього самого і Тейлора. Пісня містить одну з найвищих нот в альбомі. Це найбільш примітно, коли фальцет лунає від Тейлора. Пісня абсолютно не пов'язана з «In the Lap of the Gods... Revisited».

Stone Cold Crazy

«Stone Cold Crazy» була одним з найбільш ранніх треків, які «Queen» виконували наживо, і мала кілька різних аранжувань, перш ніж була записана в альбомі «Sheer Heart Attack». Жоден з учасників гурту не зміг згадати, хто написав лірику, коли був випущений альбом, тому вони зарахували її до спільної творчості, «Stone Cold Crazy» стала першою піснею гурту, з якою так поступили. Лірика пісні стосується гангстерів, посилаючись на Аль Капоне. Трек має швидкі темпи і сильні пересмикування, що пророкували спід-метал.[22] Музичний журнал «Q» описав «Stone Cold Crazy» як «треш-метал до того, як цей термін був винайдений».[23] Пісня виконувалася наживо майже на кожному концерті «Queen» між 1974-78 роками.[24][25][26][27]

Гурт «Metallica» записав кавер-версію пісні у вигляді свого внеску до альбому-збірки «Rubáiyát: Elektra's 40th Anniversary» 1990 року. Ця кавер-версія пізніше використовувалася як «Б»-сторона їх синглу «Enter Sandman» і згодом отримала премію «Греммі»; вона також з'явилася на «Б»-стороні їхнього альбому «Garage Inc.». Версія пісні гурту «Metallica» агресивніша, ніж оригінал; вони також злегка змінили лірику, додавши два використання слова «fuck» і змінивши більш гумористичні рядки для більш сильні слова, такі як «гуляючи по вулиці / відстрілюю людей, з якими я зустрічаюся / з мого повністю зарядженого автомата». Джеймс Гетфілд також виконував її разом з «Queen» і Тоні Айоммі зі славнозвісного «Black Sabbath» (співаючи змінену лірику від «Metallica») на Концерті пам'яті Фредді Мерк'юрі. «Metallica» також зіграла пісню на біс під час свого туру 1991-93 років на підтримку «Чорного альбому»; ця версія з'явилася на концертному CD «Live Shit: Binge & Purge» і на концертному DVD «Français Pour une Nuit» 2009 року. Американський гурт «Hellyeah» зіграв версію «Stone Cold Crazy» від «Metallica» у 2007 році під час виступів «Family Values Tour», іноді посилаючись на неї під назвою «Stone Cold Wasted».

Dear Friends

«Dear Friends» була написана Меєм і виконана Мерк'юрі. Гурт «Def Leppard» записав кавер-версію до цієї пісні (виконану басистом Ріком Севеджем) для бонусного EP торговельної мережі «Walmart» і для свого альбому з кавер-версіями «Yeah!».[28]

Misfire

«Misfire» була першою індивідуальної композицією Джона Дікона для гурту і показала, що він грає на більшості гітар.

Bring Back That Leroy Brown

«Bring Back That Leroy Brown» була написана Мерк'юрі, і продемонструвала його гру на роялі і піаніно, а також безліч вокальних накладень. Мей зіграв коротку секцію на укулеле-банджо, а Дікон зіграв лінію на контрабасі. Журнал «DRUM!» високо оцінив роботу Тейлора, називаючи її хорошим прикладом його універсальності, він писав «Це виставляє напоказ різноманітність Тейлора. Він відшпилює десятки трюків упродовж цієї швидкої і непростої пісні й доказує, що міг грати на барабанах у біг-бенді й не був би чужим у будь-якій театральній оркестровій ямі, якби „Queen“ не влаштовував його настільки. Хонкі-тонк піаніно, строгий бас, укулеле-банджо й суперкрутий барабанщик — усе разом створює пречудову забаву».[29] Назва пісні посилається на недавній хіт «Bad Bad Leroy Brown» американського співака-пісняра Джима Кроче, який загинув в авіакатастрофі в минулому році. Пісня виконувалася наживо з аранжуванням, яке скоротило пісню і було, за винятком самого кінця і ще одного рядка, чисто інструментальним. Укулеле-банджо Мея було принесене на сцену спеціально для цієї пісні. А капела-версія пісні була випущена як частина ремастера альбому у 2011 році.

She Makes Me (Stormtrooper in Stilettos)

«She Makes Me (Stormtrooper in Stilettos)» була написана й проспівана Меєм, він та Дікон акомпанували на акустичних гітарах. У фіналі звучить те, що Мей називав «звуками з нью-йоркського кошмару», куди входило завивання сирен нью-йоркських поліційних машин й гучне дихання в останніх тактах.

In the Lap of the Gods... Revisited

«In the Lap of the Gods... Revisited» була першою спробою Мерк'юрі написати пісню, яку глядачі співали б, подібно до більш успішної пісні «We Are the Champions». Вона була однією із закриваючих пісень під час концертів з 1974-го по 1977 рік. Під час «The Magic Tour» 1986 року вона знову виконувалася як частина попурі, з переходом в «Seven Seas of Rhye», також вона виконувалася останнім часом на турах гурту з вокалістом Адамом Ламбертом.

Прийом і спадщина
Професійні огляди
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
AllMusic [6]
Chicago Tribune [30]
Encyclopedia of Popular Music [31]
Pitchfork Media 9/10[32]
PopMatters 8/10[33]
Q [34]
Record Collector [34]
Rolling Stone [35]
The Rolling Stone Album Guide [36]
Uncut [34]

«NME» писав: «Розкішний бенкет, ніякої „води“, а чотири пісні взагалі можна слухати без кінця: „Killer Queen“, „Flick Of The Wrist“, „Now I'm Here“ і „In The Lap Of The Gods… Revisited“».[37] «Winnipeg Free Press» хвалила альбом: «Мультитрекова гітара Браяна Мея, разюча вокальна техніка Фредді Мерк'юрі й динамічна продюсерська робота Роя Томаса Бейкера», називаючи альбом «жодного забитого трюму, повномасштабна атака на органи чуття».[38] «Circus» назвав альбом «найважчим, приголомшливим нападом на ці береги, якими ми насолоджувалися протягом деякого часу».[39] «Rolling Stone» писав: «Якщо його важко полюбити, то важко ним і не захоплюватися: цей гурт зрештою майстерний і має відвагу».[35] Джон Мендельсон залишився байдужим: «Я із лупою шукав на обох сторонах цього останнього альбому чогось, будь-чого, що б навіть віддалено нагадувало такі чудові твори як „Keep Yourself Alive“ або „Father to Son“ і залишився з порожніми вухами й риданням».[40] Під кінець 1974 року «Disc» назвав альбом третім найкращим і поставив його під 24 номером у перелік 60 альбомів, що повинні були фігурувати в передноворічному списку «NME».[41][42]

Пізніше «AllMusic» говорив: «театральність тепер стала щоденною, що за іронією змушує їх звучати більшими за життя. І це відчуття масштабу разом із важкими гітарами, попсовими штучками й театральним стилем, позначає те, що „Queen“ показали своє справжнє обличчя, тож „Sheer Heart Attack“ знаменує ту мить, коли вони стали собою».[6] «Q» назвав запис «незамінним» і «однією з чудових поп/рок домішок 70-х років».[34] «Pitchfork» писав: «Sheer Heart Attack не тільки покращує кожен аспект їхнього звучання, запропонований першими двома записами, але й дає одну з найкращої музики їхньої кар'єри… Цей гурт на висоті своїх можливостей».[32] «BBC» писали: «вони до самого краю використали сучасні методи продукування: багаторазове накладення співу та гітар, і тоді нарешті виринув з небуття водевільний чортик Фредді… саме у цьому альбомі „Queen“ нарешті знайшли свій справжній голос».[43]

Бенджамін Рей з видання «The Daily Vault» відчував, що «„Queen“ якимось чином вдається звучати тут як кожний рок-гурт 70-х років, включаючи „Rush“, „Zeppelin“ і навіть „Uriah Heep“», але різниця полягала в тому, що «„Queen“ насправді намагаються бути претензійними і пихатими, часто вони настільки перевантажені, що не можуть не розважитися», і нарешті, зробивши заключення, що це було «їхньою забавою і демонстрацією всього, що вони зробили правильно».[12] «BBC» написали: «Вони розширили сучасні методи створення до своєї межі за допомогою багатошарового вокалу і гітар, і нарешті з'явилася жилка Фредді у водевільному стилі… це був альбом, який нарешті показав, що „Queen“ знайшли свій істинний голос».[43] Рок-історик Пол Фаулз написав у «Короткій історії рок-музики», що «Sheer Heart Attack» «показав, що гурт все більше фокусується на культовій постаті Мерк'юрі, що з'являється» і його «унікальному бренді рок-театру», особливо в синглі «Killer Queen».[44] Альбом був проданий у кількості більше 4 мільйонів копій.[45]

Відзнаки
Публікація Країна Відзнака Рік Позиція
1001 альбом, які варто прослухати, перш ніж ви помрете США 1001 альбом, який варто прослухати, перш ніж ви помрете[46] 2005 *
Classic Rock Велика Британія 100 найкращих британських альбомів всіх часів[47] 2006 28
200 найкращих альбомів 70-х (20 найкращих альбомів 1974 року)[48] 2006 *
Kerrang! Велика Британія Опитування: 100 найкращих британських рок-альбомів всіх часів[49] 2005 8
100 найкращих британських рок-альбомів всіх часів[50] 2007 45
Mojo Велика Британія 100 найкращих гітарних альбомів[51] 2002 72
70 найкращих альбомів 70-х[52] 2006 *
100 записів, які змінили світ[53] 2007 88
NME Велика Британія Опитування: Найкращі 100 альбомів всіх часів[54] 2006 63
Radio Caroline Велика Британія Опитування: Toп-100 альбомів[55] 1977 50
Trouser Press США Найкращі альбоми 1970-х[56] 1980 *
Virgin Велика Британія Опитування: Toп-1000 альбомів всіх часів[57] 2000 492
Rock Hard Німеччина 500 найкращих рок- і метал-альбомів всіх часів[58] 2005 308
* позначає незареєстрований список

Оцінка Мерк'юрі
«Альбом дуже різний, ми довели це до краю, гадаю, але нас дуже цікавила студійна техніка, й ми хотіли використати все, що могли. Ми багато чого довідалися про техніку, коли працювали над першими двома альбомами. Звісно, не бракувало критики, і конструктивна критика була для нас дуже корисною. Але, щиро кажучи, британська музична критика не викликає у мене ентузіазму, і вони були до нас дуже несправедливими. Думаю, що журналіст, що преться вгору, ставить себе вище від артистів. Вони, без сумніву, мали про нас неправильне враження. Ми — по суті рок-гурт» — Фредді Мерк'юрі[59]

Перевидання 2011 року

8 листопада 2010 року звукозаписна компанія «Universal Music» оголосила про випуск ремастованого і розширеного перевидання альбому, який вийшов у травні 2011 року. Це було частиною нової угоди про записи між «Queen» і «Universal Music», що означало закінчення асоціації «Queen» з «EMI Records» після майже 40 років співпраці. Всі студійні каталоги «Queen» були перевидані у 2011 році.

Тур

З 30 жовтня 1974 року по 1 травня 1975 року на підтримку альбом було проведено турне. Тур складався з трьох частин і 77 окремих шоу, це був перший світовий тур гурту.

Гуртами підтримки були «Styx», «Kansas», «Hustler» і «Mahogany Rush».

Список пісень

Всі вокали виконав Фредді Мерк'юрі, якщо не вказано інше.

Сторона «А»
# НазваАвторВокал Тривалість
1. «Brighton Rock»  Браян МейФредді Мерк'юрі 5:08
2. «Killer Queen»  Фредді Мерк'юріФредді Мерк'юрі 3:01
3. «Tenement Funster»  Роджер ТейлорРоджер Тейлор 2:48
4. «Flick of the Wrist»  Фредді Мерк'юріФредді Мерк'юрі 3:19
5. «Lily of the Valley»  Фредді Мерк'юріФредді Мерк'юрі 1:43
6. «Now I'm Here»  Браян МейФредді Мерк'юрі 4:10
Сторона «Б»
# НазваАвторВокал Тривалість
7. «In the Lap of the Gods»  Фредді Мерк'юріФредді Мерк'юрі 3:20
8. «Stone Cold Crazy»  Фредді Мерк'юрі, Браян Мей, Роджер Тейлор, Джон ДіконФредді Мерк'юрі 2:12
9. «Dear Friends»  Браян МейФредді Мерк'юрі 1:07
10. «Misfire»  Джон ДіконФредді Мерк'юрі 1:50
11. «Bring Back That Leroy Brown»  Фредді Мерк'юріФредді Мерк'юрі 2:13
12. «She Makes Me (Stormtrooper in Stilettos)»  Браян МейБраян Мей 4:08
13. «In the Lap of the Gods... Revisited»  Фредді Мерк'юріФредді Мерк'юрі 3:42

Кліпи до альбому
  1. «Killer Queen» — кліп записаний на студії BBC. Представлено яскраво виражений глем-рок, один з перших кліпів гурту. Через багато років Фредді казав, що він не розуміє, як йому могло прийти в голову так одягатися, відростити довге волосся, фарбувати нігті і носити стільки прикрас.
  2. «Now I'm Here» — запис виступу в Rainbow Theatre 20 листопада 1974 року зі студійним звуком. Сам кліп був зроблений у 1992 році, але увійшов до збірки «Greatest Video Hits».

Учасники запису
  • Фредді Мерк'юрі — вокал (1, 2, 4-11, 13), бек-вокал (1, 2, 4-11, 13), піаніно (2-5, 7, 11, 13), орган (6), вертикальне піаніно (2, 11)
  • Браян Мей — електрогітара (всі, крім 9), бек-вокал (1, 2, 4, 6, 12, 13), піаніно (9), вокал (12), акустична гітара (12), банджолеле (11)
  • Роджер Тейлор — ударні (всі, крім 9), бек-вокал (1-4, 6, 13), перкусія (2, 4), вокал (3), литаври (7), бубон (4), музична підвіска (2), трикутник (2)
  • Джон Дікон — бас-гітара (всі, крім 9), акустична гітара (3, 7, 10, 12), електрична гітара (10), контрабас (11)

Чарти

Тижневі чарти

Чарт (1974–75) Позиція
Австралія (Kent Music Report)[60] 19
Канада (RPM)[61] 6
Нідерланди (MegaCharts)[62] 7
Франція (SNEP)[63] 6
Японія (Oricon)[64] 23
Норвегія (VG-lista)[65] 9
Велика Британія (UK Albums Chart)[66] 2
США (Billboard 200) [67] 12

Чарти на кінець року

Чарт (1975) Позиція
Австралія (ARIA Charts)[60] 96
Канада (RPM Year-End)[68] 43
Японія (Oricon)[69] 32
Велика Британія (UK Albums Chart)[70] 39
США (Billboard Year-End)[71] 38

Сертифікації
КраїнаСертифікаціяПродано
Польща (ZPAV)
Перевидання 2008 року лейблом «Agora SA»		Платина20.000
Велика Британія (BPI)Платина300.000
США (RIAA)Золото500.000

Джерела
  1. Queen – The First Five Albums. Uncut. Процитовано 25 січня 2015.
  2. Pete Prown; HP Newquist (1997). Legends of Rock Guitar: The Essential Reference of Rock's Greatest Guitarists. Hal Leonard Corporation. с. 106. ISBN 978-0-7935-4042-6.
  3. Joe Bennett (Березень 2005). Complete Guitar Player. William S. Konecky Associates, Incorporated. с. 81. ISBN 978-1-56852-513-6.
  4. 10 Essential Glam Rock Albums. Treblezine. 6 червня 2012. Процитовано 19 грудня 2015.
  5. Freddie Mercury: Queen Bee Melody Maker. Процитовано 25 серпня 2018
  6. Sheer Heart Attack. allmusic.com. Процитовано 20 вересня 2016. (англ.)
  7. 1992 The Freddie Mercury Tribute Concert Ultimate Queen. Процитовано 25 серпня 2018
  8. Queen: The Making of Sheer Heart Attack Loudersound. Everley, Dave. 8 листопада 2016. Процитовано 25 серпня 2018
  9. Sheer Heart Attack & Killer Queen - Days Of Our Lives Documentary Процитовано 25 серпня 2018. -via YouTube
  10. Bell, Max (12 липня 2017). Sheer Heart Attack: A Killer Success For Queen. uDiscoverMusic. Процитовано 10 січня 2019.
  11. Queen – The First Five Albums. Uncut. Процитовано 25 січня 2015.
  12. Benjamin Ray (13 жовтня 2004). Sheer Heart Attack. Daily Vault. Процитовано 19 листопада 2018. «Sheer Heart Attack showcases what the band would soon become while giving a nod to their hard-rock past...»
  13. The Black, White and Grey of Queen II. QueenOnline.com. Процитовано 6 травня 2018.
  14. Brighton Rock Allmusic. 1 вересня 2011
  15. Brighton Rock. The Mod Generation. Процитовано 29 листопада 2015.
  16. 100 Greatest Guitar Solos: No. 41 "Brighton Rock" (Brian May). Guitar World. Процитовано 6 травня 2018.
  17. "Olympics closing ceremony – playlist". The Telegraph. 6 вересня 2012
  18. Whitburn, Joel (2006). The Billboard Book of Top 40 Hits. Billboard Books
  19. Roberts, David (2006). British Hit Singles & Albums. London: Guinness World Records Limited
  20. Black Clouds & Silver Linings (Special Edition) Allmusic. Retrieved 1 September 2011
  21. Now I'm Here Allmusic. 1 вересня 2011
  22. Jones, Chris (7 червня 2007). Queen: Sheer Heart Attack Review. BBC. Процитовано 2 липня 2011.
  23. Queen News: February 2011 BrianMay.com. 2 липня 2011
  24. Queen live on tour: Sheer Heart Attack: Setlist Queen Concerts. 2 липня 2011
  25. Queen live on tour: A Night At The Opera: Setlist Queen Concerts. 2 липня 2011
  26. Queen live on tour: Day At The Races (world): Setlist Queen Concerts. 2 липня 2011
  27. Queen live on tour: News Of The World: Setlist Queen Concerts. 2 липня 2011
  28. http://www.deflepparduk.com/songd2.html deflepparduk.com «Dear Friends» deflepparduk.com 13 грудня 2016
  29. http://www.drummagazine.com/lessons/post/hot-licks-roger-taylor/P3/ Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine. drummagazine.com 18 червня 2018
  30. Kot, Greg (19 квітня 1992). An 18-record, 80 Million-copy Odyssey. Chicago Tribune. Процитовано 19 квітня 2016.
  31. Larkin, Colin (2011). Encyclopedia of Popular Music (вид. 5th). Omnibus Press. с. 2248. ISBN 0857125958.
  32. Leone, Dominique. Queen reviews. Pitchfork. 24 березня 2011. Процитовано 14 грудня 2011.
  33. Ramirez, AJ (8 червня 2011). In the Lap of the Gods: The First Five Queen Albums. PopMatters. Архів оригіналу за 26 листопада 2013. Процитовано 19 квітня 2016.
  34. Queen – Sheer Heart Attack CD Album. CD Universe. Процитовано 19 квітня 2016.
  35. Bud Scoppa (8 травня 1975). Queen Sheer Heart Attack Album Review. Rolling Stone.
  36. DeCurtis, Anthony; Henke, James; George-Warren, Holly, ред. (1992). The Rolling Stone Album Guide (вид. 3rd). Random House. с. 570. ISBN 0679737294.
  37. Quoted in Jacky Gunn, Jim Jenkins. Queen. As It Began. London: Sidgwick & Jackson, 1992, p. 84. ISBN 0-283-06052-2
  38. Winnipeg Free Press, 5 липня 1975 (Queen Archives). Архів оригіналу за 4 жовтня 2007. Процитовано 18 червня 2018.
  39. Queen Interviews – Queen – 03-XX-1975 – Sheer Heart Attack – Circus – Queen Archives: Freddie Mercury, Brian May, Roger Taylor, John Deacon, Interviews, Articles, Reviews.
  40. Queen Interviews – Queen – 03-XX-1975 – Sheer Heart Attack – Phonograph Record – Queen Archives: Freddie Mercury, Brian May, Roger Taylor, John Deacon, Interviews, Articles, Reviews.
  41. Disc, end-of-year list, грудень 1974
  42. Rocklist.net...NME End Of Year Lists 1974.
  43. BBC – Music – Review of Queen – Sheer Heart Attack.
  44. Fowles, Paul (2009). A Concise History of Rock Music. Mel Bay Publications, Inc. с. 244. ISBN 978-0-7866-6643-0.
  45. Queen Popularity Analysis. 26 жовтня 2017. Процитовано 26 жовтня 2017.
  46. Rocklist.net...Steve Parker...1001 Albums.. rocklistmusic.co.uk Процитовано 18 червня 2018.
  47. Rocklist.net...Steve Parker...More Classic Rock Lists.. rocklistmusic.co.uk Процитовано 18 червня 2018.
  48. Classic Rock/Metal Hammer, «The 200 Greatest Albums of the 70s», березень 2006
  49. The 100 Best British Rock Albums Ever!. Kerrang!. 19 лютого 2005. Archived at rocklistmusic.co.uk
  50. «The 100 Greatest Rock Albums Ever», Kerrang, 8 лютого 2006
  51. «100 Greatest Guitar Albums». Mojo, 2002. Archived at muzieklijstjes.nl
  52. Mojo, MOJO Classic: The Who & The Story Of 70's Rock, липень 2006
  53. Mojo, «The 100 Records That Changed the World», червень 2007
  54. «Oasis album voted greatest of all time». The Times. 1 червня 2006
  55. Top 100 Albums Архівовано 21 серпня 2012 у Wayback Machine.. Radio Caroline. 1977. Archived at timepieces.nl
  56. «Best Albums of the 1970s», Trouser Press, січень 1980 (archived at stat.ualberta.ca)
  57. All-Time Album Top 1000 Albums. Virgin. 2000. Archived at rocklistmusic.co.uk
  58. [...], Rock Hard (Hrsg.). [Red.: Michael Rensen. Mitarb.: Götz Kühnemund] (2005). Best of Rock & Metal die 500 stärksten Scheiben aller Zeiten. Königswinter: Heel. с. 89. ISBN 3-89880-517-4.
  59. Queen Interviews – Freddie Mercury – 11-09-1974 – Melody Maker – Queen Archives: Freddie Mercury, Brian May, Roger Taylor, John Deacon, Interviews, Articles, Reviews.
  60. Kent, David (1993). Australian Chart Book 1970–1992. St Ives, NSW: Australian Chart Book. ISBN 0-646-11917-6.
  61. Library and Archives Canada. Архівовано 4 листопада 2014 у Wayback Machine. 1 квітня 2012
  62. dutchcharts.nl Queen – Sheer Heart Attack (ASP). Hung Medien (Dutch). MegaCharts. Процитовано 1 квітня 2012.
  63. InfoDisc : Tous les Albums classés par Artiste Choisir Un Artiste Dans la Liste : Queen (French). infodisc.fr. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 1 квітня 2012. Note: user must select 'QUEEN' from drop-down
  64. a-クイーン [Yamachan Land (Japanese Chart Archives) – Albums Chart Daijiten – Queen]. Original Confidence (Japanese). 30 грудня 2007. Процитовано 1 квітня 2012.[недоступне посилання з 01.12.2017]
  65. norwegiancharts.com Queen – Sheer Heart Attack (ASP). Hung Medien. VG-lista. Процитовано 1 квітня 2012.
  66. Chart Stats – Queen – Sheer Heart Attack (PHP). UK Albums Chart. Процитовано 1 квітня 2012.
  67. allmusic ((( Sheer Heart Attack > Charts & Awards > Billboard Albums ))). allmusic.com. Процитовано 1 квітня 2012.
  68. RPM Top 100 Albums of 1975. RPM. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 3 жовтня 2011.
  69. Japanese Year-End Albums Chart 1975 (Japanese). Oricon. Архів 1975年アルバム年間ヒットチャート оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 3 жовтня 2011.
  70. Complete UK Year-End Album Charts. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 3 березня 2012.
  71. Top Pop Albums of 1975. billboard.biz. Процитовано 11 лютого 2012.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.