CST-100 Starliner

Макет пілотованої капсули CST-100

Дизайн капсули компанія перейняла від корабля Аполлон, НАСА, Спейс Шаттл і програм МКС, таких як Orbital Express, що спонсувались DARPA.[5] CST-100 не має спільних рис з кораблем «Оріон», проте іноді його путають з проектом «Orion Lite», що розроблявся компанією Bigelow при технічній підтримці Lockheed Martin.[13].Капсула використовуватиме стикувальну систему НАСА для стикування і використання легкого аблятора Боїнг для його теплового щита.[14][15][16]Сонячні панелі космічного корабля вироблятимуть 2900 Вт електроенергії і розташовуватимуться на захисному щиті від космічного сміття і мікрометеоритів на сервісному модулі корабля.[17]

Космічний корабель спроектований з можливістю запуску різними ракетами — Atlas V, Дельта IV, Falcon 9 і розроблюваної Вулкан.[18][19]На відміну від попередніх капсул, CST-100 Starliner здійснюватиме посадку на землю, а не у океан. Заплановані п'ять посадкових майданчиків на заході США, що надасть капсулі близько 450 можливостей для посадки кожного року.[20]

CST-100 матиме одне місце для космічного туриста, контракт Боїнг і НАСА дозволяє продавати це місце для подорожі на ННО.[21]

Капсула CST-100 вперше була продемонстрована публіці у червні 2010 засновником компанії Bigelow Aerospace Робертом Бігелоу.[22] Скорочення CST — означає Crew Space Transportation (транспортування екіпажу у космос).[23]Також повідомлялось, що цифра 100 значить висоту лінії Кармана — 100 км, що є однию з ознак досягнення космосу[24][25]. Для рятувальної системи корабля мають використовуватись двигуни RS-88.[26]

Після отримання відповідних коштів, компанія, відповідно до угоди з НАСА, повинна була виконати ключові пункти впродовж 2010 року:

• Вивчення і вибір типу аварійної системи рятування екіпажу — штовхаючого типу і буксирного типу
• Огляд визначення системи
• Тестування обладнання системи аварійного рятування екіпажу
• Демонстрація основного теплового щита капсули
• Демонстрація систем авіоніки
• Демонстрація виготовлення оболонки капсули під тиском
• Демонстрація системи спуску капсули (тест-скидання і приводнення капсули)
• Демонстрація системи життєзабезпечення
• Демонстрація автоматичного польоту і стикування (обладнання і програмне забезпечення)
• Демонстрація макету капсули екіпажу

У липні 2010, Boeing повідомила, що капсула за умов достатнього фінансування і необхідних погоджень буде готова у 2015, компанія додала, що це можливо за умов підтримки НАСА за програмою «commercial crew transport», що була оголошена адміністрацією Б. Обами для 2011 фінансового року. Роджер Крон, керівник компанії пояснив, що інвестиції НАСА дозволять продовжити роботу над проектом, без цієї підтримки, це було б складно. Роджер Крон також зазначив, що окрім напрямку роботи з МКС, ключовою була співпраця з компанією Bigelow.[5]

CST-100 у орбітальному обслуговуючому комплексі у жовтні 2011

Boeing отримала $92.3 млн за контрактом з НАСА у квітні 2011 року для подальшої розробки CST-100 за другою фазою програми Commercial Crew Development.[27]3 серпня 2012 НАСА оголосила про надання компанії Boeing $460 млн для подальшої розробки корабля.[11]

Тестування CST-100 у вітряному тунелі

31 жовтня 2011 року НАСА ологосила про партнерство з агентством Space Florida задля надання компанії Boeing ангару Orbiter Processing Facility у Космічному центрі імені Кеннеді для виготовлення і тестування корабля CST-100.[28]

16 вересня 2014 НАСА обрала кораблі Boeing (CST-100) and SpaceX (Dragon V2) в якості двох компаній, які розроблять системи доставки екіпажу з США до МКС. Boeing отримала за контрактом $4.2 млрд для завершення і сертифікації капсули CST-100 до 2017 року, SpaceX отримала за контрактом a $2.6 млрд для завершення і сертифікації корабля Dragon 2. Контрактами передбачено не менш одного тестового пілотованого польоту з одним астронавтом НАСА на борту. Після сертифікації корабля Starliner, контрактом передбачено виконання 2-6 пілотованих місій до МКС.[29] Вільям Херстенмайер адміністратор НАСА з пілотованих місій зазначив, що корабель CST-100 сильніший ніж два інші.[30]

Договір з НАСА дозволяє компанії Боїнг продавати місця в капсулі для космічних туристів. Боїнг пропонує передбачати одне місце для кожного польоту корабля за ціною, яка буде конкурувати з ціною квитків для космічних туристів Роскосмосу.[31]

4 вересня 2015, Боїнг оголосила про нову назву космічного корабля, нова назва — CST-100 Starliner, назва посилається на літак Boeing 787 Dreamliner, який виготовляє Boeing Commercial Airplanes.[32] У листопаді 2015 року, НАСА оголосила про усунення компанії з програми Commercial Resupply Services під час другої фази тендерного відбору для доставки вантажів до МКС.[33]

У травні 2016 року Боїнг відклала перший запуск CST-100 з 2017 до 2018 року.[34][35]У жовтні 2016 року компанія відклала програму на шість місяців з початку 2018 до кінця 2018 через проблеми з постачанням і другою капсулою CST-100. Станом на 2016 компанія сподівається відправити астронавтів НАСА до МКС у грудні 2018.[34][36]

У квітні 2018 НАСА погодила перших двох астронавтів для польоту на CST-100 Starliner запланованого на листопад 2018, що відбудеться скоріше за все у 2019 або у 2020. Якщо запуск затримається, передбачається, що корабель матиме ще одного астронавта і додаткове корисне навантаження. Замість двох тижнів, як спочатку планувалось, НАСА зазначає, що планується, що екіпаж може залишитись на МКС до шести місяців як і у випадку звичайного польоту астронавтів.[37]