Children of Bodom

Children of Bodom була заснована у 1993 році гітаристом Алексі "Wildchild" Лайхо та барабанщиком Яска Раатікайненом під назвою «IneartheD». Обидва музиканти знали один одного із дитинства, їх об'єднувало захоплення важкою музикою, особливо такими дез-метал колективами як Entombed, Obituary та треш-метал гуртом Stone. Басист Самулі Мієттінен завершив формування гурту. «IneartheD» записав своє перше демо Implosion of Heaven впродовж серпня того ж року.

Самулі Мієттінен був основним автором текстів пісень впродовж двох років роботи в «IneartheD». Але у 1995 році його сім'я переїхала до Сполучених Штатів, що зробило неможливим його подальшу участь у роботі гурту. Його останній творчий вклад у «IneartheD» були тексти до останнього демо групи Ubiquitous Absence of Remission, коли вони вперше співпрацювали з продюсером Анссі Кіппо на «Astia-studios» (Лаппеенранта, Фінляндія). На цьому демо гурту уперше використав клавішні у своїх піснях. Лайхо і Раатікайнен грали на клавішних по черзі, потім зводили їх з іншими інструментами. Лайхо, який до цього писав лише музику до пісень почав також писати до них тексти.

Друзі дитинства - Алексі Лайхо та Яска Раатікайнен, засновники Children of Bodom у 1993 році.

В той же час, Раатікайнен грав на валторні у місцевому оркестрі і на одній із репетицій він познайомився із Александром Куоппала, який грав на трубі і був уже досвідченим гітаристом. Невдовзі після запису другого демо «IneartheD», Куоппала приєднався до гурту як ритм-гітарист.

Басистом замість вибулого Самулі Мієттінена став Хенкка "Коваль" Сеппяля, якого Лайхо та Раатікайнен попередньо знали із школи. Крім гри на бас-гітарі, Сеппяля став часто виконувати бек-вокальні партії. Окрім цього, гурт запросив до себе клавішника - Яні Пірісйокі. Обидва приєдналися до «IneartheD» на початку 1996 року.

Із новим складом, «IneartheD» записали своє третє демо Shining. Третє демо не вразило лейбли оскільки попередні два і жоден не захотів випустити його в себе.[9] Незважаючи на свої старання, гурт не здобув великої популярності і виступав тільки на місцевому рівні перед невеликою аудиторією. Врешті-решт, група вирішила самостійно записати альбом. Але оскільки ніхто з музикантів не мав досить грошей, це був зухвалий крок.

Лайхо був незадоволений грою клавішника, тим більше, що останній не відвідував репетиції. Через це, Пірісйокі був звільнений, на його місце був запрошений друг Раатікайнена, джаз-піаніст, Янне "Warman" Вірман.[9]

Вірман був тією деталлю, якої не вистачало механізму «IneartheD». Його клавішні партії надали звучанню музики гурту ту характерну особливість, яка і зараз вирізняє його з-поміж інших. Із Вірманом гурт успішно записує свій перший альбом Something Wild у 1997 році. Альбом мав бути випущений на маленькому бельгійському лейблі, «Shiver records». Але так сталося, що запис потрапив до рук Самі Тенетца (із Thy Serpent), в якому у 1997 році гітаристом був Алексі Лайхо. Через Тенетца запис потрапив до Ево Риткьонена із Spinefarm Records. Лейбл зацікавився гуртом і запропонував підписати контракт. Умови договору були набагато привабливішими для гурту: бельгійський лейбл не обіцяв їм жодної допомоги у розкрутці альбому і продавати його мусили самі музиканти; тож контракт був підписаний із Spinefarm Records.

Група мала придумати собі нову назву, адже контракт із «IneartheD» був вже укладений з «Shiver records». Щоб щось вигадати, музиканти почали шукати гарні назви у місцевому телефонному довіднику. Коли вони наткнулися на озеро Бодом (фін. Bodominjärvi), вони зрозуміли, що ця назва має привернути увагу до гурту, адже криє в собі загадкову історію. Музиканти перебрали багато варіантів назви зі словом «Bodom» і зупинились на Children of Bodom (укр. Діти Бодому). Ця назва відсилає до сумно відомого в тих місцинах вбивства на озері Бодом 4 червня 1960 року, коли невідомий злочинець убив трьох підлітків 15-18 років.[10]