China Lake

China Lake — ручний багатозарядний 40-мм несерійний гранатомет, який був розроблений конструкторами Дослідницького центру флоту США в Чайна Лейк (англ. China Lake Naval Weapons Center) у 1967 році для потреб спецпризначенців ВМС США SEAL.

China Lake
Тип гранатомет
Походження  США
Історія використання
На озброєнні 1968-
Оператори див. Оператори
Війни В'єтнамська війна
Історія виробництва
Розробник Альфред Ф. Кермод
Розроблено 1967
Виробник China Lake Naval Weapons Center
Виготовлена
кількість		 оригінальним виробником було випущено не більше 50 зразків
Характеристики
Вага 4,63 кг (заряджений)
3,72 кг (порожній)
Довжина 875 мм
Довжина ствола 356 мм
Набій граната 40×46 мм
Дія аналогічно помповій рушниці
Темп вогню 15 п/хв
Дульна швидкість 76 м/с
Дальність вогню
Ефективна 400 м
Система живлення магазин на 3 набої
Приціл відкритий

Історія

Війна у В'єтнамі показала необхідність багатозарядних ручних гранатометів, які могли б замінити однозарядні зразки на кшталт M79 і XM148. З цією метою інженерам China Lake Naval Weapons Center була дана інструкція почати розробку такої зброї, яка б, у першу чергу, могла задовольнити потреби спецпідрозділу ВМС США SEAL. У 1967 році конструктори Центру на чолі з Альфредом Кермодом запропонували експериментальний зразок, який отримав назву China Lake на честь назви місцини, де знаходився Центр. У цілому Navy SEAL були задоволені гранатометом: він був надзвичайно легким для свого розміру, оскільки майже весь корпус був вироблений з алюмінію; магазин вміщував до 4 гранат, які можна було вистрілити доволі швидко. Незважаючи на ці переваги, єдиним калібром гранат, які заряджались в China Lake, могли бути тільки 40×46 мм, що обмежувало сферу використання гранатомета. Саме це зумовило незначну кількість випущених зразків (до 50), тим не менше, усі вони брали участь в бойових діях в руках американських морських котиків. Наразі вціліло тільки 4 одиниці, які знаходяться в музеях США і В'єтнаму.

Дані з приводу кількості вироблених China Lake відрізняють в залежності від джерела. Точно підтверджено вироблення 22 зразків для SEAL[1], деякі науковці називають число до 50 копій[2]. Іноді China Lake помилково називають EX 41. EX 41 — китайська копія гранатомета China Lake, яка була створена в середині 1990-х років і не має нічого спільного з оригінальною зброєю. Також іноді зазначається, що «правильна» або «офіційна» назва гранатомета China Lake NATIC, проте, оскільки гранатомет ніколи не випускався серійно й не приймався на озброєння, а використовувався в обмежених кількостях силами ВМС США, то офіційної назви вони де-юре не мають. Самі ж морські котики називали свої гранатомети «China Lake».

У 2009 році компанія Airtronic USA, яка випускає для армії Сполучених Штатів підствольні гранатомети M203, випустила 9 офіційних копій China Lake, які зараз знаходяться в приватних руках.

Конструкція

Гранатомет China Lake — магазинна зброя помпового типу з ручною перезарядкою, яка реалізується за допомогою ковзкої цівки. Магазин підствольний, трубчастого типу на три гранати. Заряджається за допомогою великого вікна знизу ствольної коробки. Екстракція гільз здійснюється вправо. Приціл механічний, відкритого типу, ступінчастий, з кроком в 25 метрів, аналогічний до прицілу M79.

Оператори

China Lake у масовій культурі

У відеоіграх
  • Payday 2 - у грі називається China Puff. Гранатомет доступний для гравців, які купили DLC Wolf Pack або Payday 2: Ultimate Edition в Steam.
  • Fallout: New Vegas - у грі називається "Багатозарядний 40-мм гранатомет "[3] .

Див. також

Джерела
  • Bruce, Robert (December 2006). «Treasures of the UDT-SEAL Museum». Small Arms Review ISSN 1094-995X.
  • Dockery, Kevin (December 2004). Weapons of the Navy SEALs. New York City: Berkley Publishing Group ISBN 0-425-19834-0.

Примітки
  1. Bruce, Robert (December 2006). «Treasures of the UDT-SEAL Museum». Small Arms Review. 10 (3): 46. ISSN 1094-995X
  2. Dockery, Kevin (December 2004). Weapons of the Navy SEALs. New York City: Berkley Publishing Group. p. 382. ISBN 0-425-19834-0.
  3. Многозарядный 40-мм гранатомёт. Убежище (рос.). Процитовано 3 листопада 2019.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.