Cicindela

Cicindela (скакуни) — рід хижих жуків родини Турунові (Carabidae). На відміну від більшості турунів скакуни активні вдень, тримаються на відкритих місцях, швидко бігають по ґрунті, при небезпеці перелітають на коротку відстань. За хижий норов і серпоподібні зазубрені щелепи англійці називають скакунів жуками-тиграми.

?
Cicindela

Cicindela marginata
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Родина: Туруни (Carabidae)
Підродина: Cicindelinae
Триба: Cicindelini
Підтриба: Cicindelina
Рід: Cicindela
Linné, 1758
Типовий вид
Cicindela campestris
Посилання
Вікісховище: Cicindela
EOL: 15843
ITIS: 109231
NCBI: 27452

Палеарктичні види переважно невеликого розміру, 0,8-1,6 см у довжину, найбільш активні при температурі +26-28°C[1].

Личинки скакунів будують вертикальні норки в піщаному ґрунті, в яких чатують здобич — мурашок та іншу дрібноту, що пробігають повз. Витягнута з норки личинка має безпорадний вигляд. М'ясисте тіло в задній частині зі спинними буграми, що несуть загнуті гаки, які допомагають утримуватися і пересуватися в нірці. Плоска голова і переднегрудний щит сильно хітинизовані і забарвлені у металеві тони. Ця частина тіла виставляється на поверхню, закриваючи отвір норки. Як тільки здобич з'являється в межах досяжності, личинка миттєво здійснює випад, згинаючи тіло назад і схоплюючи жертву.

Основними групами хижаків, що поїдають дорослих жуків є птахи, ящірки та хижі мухи родини волочницеві. Стрибуни захищаються від них за допомогою хімічних, морфологічних та поведінкових механізмів. Серед них виділення неприємних для хижаків запахів; захисне забарвлення надкрил, що дозволяє злитися з субстратом; яскраве металічне забарвлення, яке відбиває світло в різні боки та створює ілюзію руху жука в інший бік; помаранчевий колір черевця, який за даними експериментів знижує частоту атак волочницевих мух; швидкі перельоти та збирання до купи, які дезорієнтують хижака.[2]

Види

Рід належить до двадцятки найбільших за кількістю видів родів твердокрилих[3]. До роду належить від 850[4] до 1000 чи більше видів[3], окремі з яких деякі автори відносять до окремих родів.

Примітки
  1. Бригадиренко, В. В. (1997). Скакуны рода Cicindela L.(Coleoptera, Carabidae) Западного Донбасса. Известия Харьковского энтомологического общества, (5, Вып. 1), 89-91.(рос.)
  2. Vogler, Alfried P.; Kelley, Katherine C. (1998). Covariation of Defensive Traits in Tiger Beetles (Genus Cicindela): A Phylogenetic Approach Using mtDNA. Evolution 52 (2): 529. ISSN 00143820. doi:10.2307/2411088.(англ.)
  3. Vogler, Alfried P.; Cardoso, Anabela; Barraclough, Timothy G.; Yang, Ziheng (2005). Exploring Rate Variation Among and Within Sites in a Densely Sampled Tree: Species Level Phylogenetics of North American Tiger Beetles (Genus Cicindela). Systematic Biology 54 (1): 4–20. ISSN 1076-836X. doi:10.1080/10635150590906028.
  4. Cardoso, A.; Vogler, A. P. (2005). DNA taxonomy, phylogeny and Pleistocene diversification of the Cicindela hybrida species group (Coleoptera: Cicindelidae). Molecular Ecology 14 (11): 3531–3546. ISSN 0962-1083. doi:10.1111/j.1365-294X.2005.02679.x.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.