Corsaro

«Корсаро» (італ. Corsaro) — ескадрений міноносець типу «Сольдаті» (2-га серія) Королівських ВМС Італії за часів Другої світової війни.

Ескадрений міноносець «Корсаро»
Corsaro
Ескадрений міноносець «Корсаро»
Служба
Тип/клас Ескадрений міноносець типу «Сольдаті»
Держава прапора Королівство Італія
Належність Королівські ВМС Італії
Закладено 23 січня 1941 року
Спущено на воду 16 листопада 1941 року
Введено в експлуатацію 15 липня 1942 року
Загибель Підірвався на мінах та затонув 9 січня 1943 року
Бойовий досвід Друга світова війна
Середземномор'я
Мальтійські конвої
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1850 тонн (стандартна)
2580 тонн (повна)
Довжина 106,7 м
Ширина 10,2 м
Висота 4,35 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Beluzzo
3 × парових котли Yarrow
Гвинти 2
Потужність 50 000 к. с.
Швидкість 34 вузли (63 км/год)
Дальність плавання 2200 миль (3540 км) на швидкості 20 вузлів
Екіпаж 215 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 4 (2 × 2) × 120-мм гармати 120/50 Ansaldo
1 × 120-мм салютна гармата 120/15 OTO
Торпедно-мінне озброєння 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів
64 міни
Зенітне озброєння 8 × 20-мм зенітних гармат 65 калібру Breda 1935

Історія створення

Ескадрений міноносець «Корсаро» був закладений 23 січня 1941 року на верфі Odero-Terni-Orlando в Ліворно. Спущений на воду 16 листопада 1941 року, вступив у стрій 15 травня 1942 року.

Історія служби

Після вступу у стрій та початкової бойової підготовки 20 серпня 1942 року ескадрений міноносець «Корсаро» разом з однотипним «Веліте» був зарахований до складу 17-ї ескадри.

Основною задачею італійського флоту у той період був захист комунікацій. 3 серпня есмінець вийшов у складі ескорту конвою з Бриндізі в Бенгазі. Наступного дня він покинув конвой, щоб доставити вантаж бензину в Наварин, після чого нагнав конвой, і разом з есмінцями «Фречча» та «Леджонаріо» відбивав повітряні атаки союзників.

Під час операції «П'єдестал», коли були пошкоджені торпедами крейсери «Больцано» та «Муціо Аттендоло», есмінці «Корсаро» та «Каміча Нера» супроводжували крейсери «Горіція» і «Трієсте» в Мессіну, а потім повернулись, щоб прикрити повернення в Мессіну пошкодженого «Муціо Аттендоло», торпедованого британським підводним човном «Анброукен».

6 вересня «Корсаро» відбив повітряні атаки при супроводі чергового конвою.

Загибель

8 січня 1943 року «Корсаро» (під командуванням капітана 2-го рангу Ферруччо Ферріні) та «Маестрале» вийшли з Неаполя, супроводжуючи в Бізерту транспорт «Інес Коррадо». О 20:00 наступного дня, приблизно за 40 миль від пункту призначення, «Маестрале» підірвався на міні.

«Корсаро» намагався підійти до «Маестрале», щоб надати допомогу, але о 20:07 сам підірвався на міні (як виявилось після війни, міни були поставлені мінним загороджувачем «Абдель»). Вибухом заклинило стерно, корабель накренився. Під дією сильного вітру він почав дрейфувати і незабаром підірвався на другій міні. О 20:16 «Корсаро» затонув. Загинули чи зникли безвісті 187 членів екіпажу корабля[1][2][3].

Література
  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0 85177 146 7 (англ.)
  • Патянин С. В. Эскадренные миноносцы типов «Маэстрале», «Ориани» и «Сольдати» // Морская кампания: журнал. — 2015. — № 2 (51).(рос.)

Посилання

Примітки
  1. Gianni Rocca, Fucilate gli ammiragli. La tragedia della Marina italiana nella seconda guerra mondiale, p. 272
  2. Aldo Cocchia, Convogli. Un marinaio in guerra 1940—1942, p. 355—356
  3. Le Operazioni Navali nel Mediterraneo Архівовано 2003-07-18 у Wayback Machine.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.