Velite

Після вступу у стрій та початкової бойової підготовки ескадрений міноносець «Веліте» разом з однотипним «Корсаро» був зарахований до складу 17-ї ескадри.

21 листопада 1942 року «Веліте» разом з «Леджонаріо» та «Бомбардьєре» супроводжував транспорти «Монтеджіневро» та «Сестрієре» з Бізерти в Неаполь. О 15;04 21 листопада «Веліте» був торпедований підводним човном «Сплендід». Вибухом була відірвана кормова частина, включаючи руль та гвинти. «Бомбардьєре» відбуксирував пошкоджений «Веліте» в Неаполь[1].

Тимчасовий ремонт в Неаполі тривав до 7 січня 1943 року, після чого «Веліте» був відбуксирований в Ліворно для остаточного відновлення. Йому пристикували корму з недобудованого есмінця «Карріста». Ремонт йшов повільно і завершився влітку 1943 року.

22 серпня «Веліте» прибув у Ла-Спецію, де знову увійшов до складу флоту. 9 серпня, після капітуляції Італії, «Веліте» разом з італійським флотом перейшов на Мальту.

Загалом у складі ВМС Італії корабель здійснив лише 5 походів та пройшов 5 000 миль.

У складі флоту союзників «Веліте» здійснив 117 виходів в море, пройшовши 30 000 миль.

На початку 1947 року «Веліте» та «Леджонаріо» супроводжували інтерновані в Александрії італійські лінкори «Вітторіо Венето» та «Італія» під час їх повернення в Італію.

У вересні 1947 року есмінець був виведений в резерв. За рішенням Паризької мирної конференції він разом з трьома іншими есмінцями був переданий Франції як репарація. 18 липня 1948 року корабель був виключений зі складу флоту, йому було присвоєна тимчасова назва «V3».

24 липня 1948 року в Тулоні есмінець був переданий ВМС Франції. Він отримав назву «Дюпре» (фр. Duperré)[2].

Корабель пройшов переобладнання та протягом декількох років використовувався для випробування нових систем озброєння.

У 1961 році корабель був виключений зі складу флоту і незабаром зданий на злам.