Crocuta crocuta spelaea

Crocuta crocuta spelaea або Печерні гієни — вимерлий підвид сучасної плямистої гієни (Crocuta crocuta), з'явилася в Європі приблизно 500 000 років тому і була широко поширена в плейстоцені Євразії, від Північного Китаю до Іспанії і Британських островів. Печерні гієни почали поступово зникати через зміну природних умов та були витіснені іншими хижаками, а також людьми, приблизно 20 000 років тому, і повністю зникли в Західній Європі близько 14-11 тис. років тому, а в деяких областях і раніше.

?
Crocuta crocuta spelaea

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Котовиді (Feloidea)
Родина: Гієнові (Hyaenidae)
Рід: Crocuta
Kaup, 1828
Вид: Гієна плямиста
Підвид: Crocuta crocuta spelaea
Crocuta crocuta
Crocuta spelaea Goldfuss, 1823

Мапа поширення виду Crocuta crocuta
Синоніми
Canis crocuta Erxleben, 1777
Посилання
Вікісховище: Crocuta crocuta spelaea
Віківиди: Crocuta crocuta
NCBI: 1036967
Fossilworks: 367670

Систематичне положення

Рештки печерної гієни часто знаходять в європейських печерах. У сучасному уявленні печерна гієна є підвидом плямистої гієни названим Crocuta crocuta spelaea. Вперше статус окремого виду для неї запропонували Еренберг (Ehrenberg) тощо (1938), через деяких відмінностей в морфології з плямистою гієною. У недавні часи деякі автори (Markova тощо, 1995; Baryshnikov, 1999) пропонували повернути печерній гієні статус окремого виду, але генетичний аналіз, зроблений Хофрайтером (Hofreiter) тощо (2004), не виявив відмінності в ДНК між цими видами.

Печерні гієни географічно були широко поширені, але морфологічні відмінності між ними невеликі, тому всі євразійські підвиди відносяться до Crocuta crocuta spelaea. Рештки з Африки описані як голотип форми сучасних гієн. Дуже маленька гієна відома з післяльодовикової Палестини[1].

Зовнішній вигляд

Печерна гієна мала до 1 метра заввишки у плечах. Важила від 80 до 110 кілограмів. Ці тварини були нічними хижаками, жили в печерах і вирощували там же дитинчат.

Зубна формула печерної гієни така ж як у плямистої . Головна відмінність між ними в довжині кісток задніх і передніх конечностей. Різниця в пропорціях кінцівок вказує на кращу пристосованість до бігу, ніж у сучасних плямистих гієн з Африки.

Спосіб життя

Їх рештки широко поширені в печерах, де вони ймовірно і мешкали. Невідомо, чи був у них виражений статевий диморфізм, як у плямистих гієн. Також невідомо, чи жили печерні гієни великими групами або самотньо, хоча в їх плейстоценовому природному середовищі великі групи малоймовірні.

Харчування

Знайдені в печерах, де проживали гієни, залишки їжі дозволяють описати їх раціон: олені, кабани, коні, зубри. Зрідка трапляються останки людей: неандертальців і кроманьйонців. Серед печерних гієн відомі і випадки канібалізму. Вони також харчувалися падлом при першій-ліпшій можливості[2].

Примітки

  1. Comparison of Crocuta crocuta crocuta and Crocuta crocuta spelaea through computertomography. Dockner, Martin. Department of Paleontology, University of Vienna. Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 20 січня 2008.
  2. Prey deposits and den sites of the Upper Pleistocene hyena Crocuta crocuta spelaea (Goldfuss, 1823)in horizontal and vertical caves of the Bohemian Karst. CAJUSG. DIEDRICH & KARELŽÁK. Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 20 січня 2008.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.