DOCSIS

DOCSIS (англ. Data Over Cable Service Interface Specifications — Специфікація інтерфейсу служби передачі даних кабелем) — стандарт передачі даних телевізійним кабелем.

У 1998 р. на сесії робочої групи ITU в Женеві був схвалений основоположний стандарт J.112, що визначає методи передачі даних мережами кабельного телебачення (CATV). Базуючись на основі стандартів ITU J.112 і J.83, консорціумом CableLabs, в співпраці з широким колом виробників устаткування, був розроблений єдиний міжнародний стандарт, відомий під назвою Data Over Cable Service Interface Specification (DOCSIS).

Цей стандарт передбачає передачу даних абонентові у мережі кабельного телебачення з максимальною швидкістю до 42 Мбіт/с. (при ширині смуги пропускання 6 МГц і використанні багатопозиційної амплітудної модуляції 256 QAM) і отримання даних від абонента з швидкістю до 10,24 Мбіт/с. Він покликаний змінити поширені раніше рішення на основі фірмових протоколів передавання даних і методів модуляції, несумісних один з одним, і має гарантувати сумісність апаратури різних виробників.

Прийняті ITU документи містять також три застосування, що враховують специфічні особливості американського, європейського і японського ринків послуг CATV і поширені в цих регіонах стандарти (NTSC, PAL, SECAM).

Існує декілька версій специфікації DOCSIS:

• DOCSIS 1.0
• DOCSIS 1.1
• DOCSIS 2.0
• DOCSIS 3.0
• EURODOCSIS

EURODOCSIS регламентує прийнятий для Європи розподіл частот прямого і зворотного каналу, обумовлює роботу із смугою 8 Мгц.

Стандарт DOCSIS 1.1 додатково передбачає наявність спеціальних механізмів, що поліпшують підтримку IP-телефонії, зменшують затримки при передачі мови (наприклад, механізми фрагментації і збірки великих пакетів, організації віртуальних каналів і визначення пріоритетів. Наприклад зважаючи на те що звукова інформація (з каналу голосового зв'язку) є нагальнішою, і на відміну від каналу звичних даних — затримки в часі тут є критичними — очевидно і пріоритет каналу такої інформації мусить бути дещо вищим.

DOCSIS має пряму підтримку протоколу IP з нефіксованою довжиною пакетів, на відміну від DVR-RC, який використовує АТМ Cell transport для передачі IP-пакетів (тобто, IP-пакет спочатку переводиться у формат АТМ, який потім передається кабелем; на іншій стороні проводиться зворотний процес). Фіксований розмір ATM-пакетів не дозволяє^{[джерело?]} працювати таким службам, як Voice over IP (передавання голосової і відеоінформації) — недолік, якого позбавлений DOCSIS. До того ж, більшість IP-пакетів дещо більші за АТМ-пакети, тому для передачі одного IP-пакету доводиться використовувати два АТМ-пакети, що призводить до втрат продуктивності в 30-50 %, чим і обумовлена менша ефективність цього стандарту.