De Havilland Canada DHC-5 Buffalo

De Havilland Canada DHC-5 Buffalo є легкий транспортний літак короткого зльоту і посадки, оснащений турбопропелерними двигунами. Розроблений на базі поршневого DHC-4 Caribou. Повітряне судно має відмінні характеристики для коротких злітно-посадкових операцій.

DHC-5 Buffalo
Тип транспортний літак
Розробник de Havilland Canada
Виробник de Havilland Canada
Перший політ 9 квітня 1964
Початок експлуатації 1965
Статус експлуатується
Основні експлуатанти ВПС Канади
Роки виробництва 1965-1986
Вироблено 122
Базова модель DHC-4 Caribou
 De Havilland Canada DHC-5 Buffalo у Вікісховищі

Розробка

«Бізон» (від англ. Buffalo) повстав завдяки замовленню Армії США на короткозлітний транспортник із корисним завантаженням аналогічному гелікоптеру CH-47A Chinook.[1] De Havilland Canada для виконання замовлення взяла за основу збільшену версію свого DHC-4 Caribou, що вже перебував у широкомасштабній експлуатації Армією США, але із турбопропелерними двигунами General Electric T64 взамін поршневих Pratt & Whitney R-2000 від Caribou. (Станом на 22 вересня 1961 р. така ремоторизована версія вже була випробувана).[1]

«Буффало» DHC-5D Єгипетських ВПС

Експериментальне використання

В ранніх 70-х C-8A Buffalo (з псевдо Бізончик у 1976) від NASA був обладнаний короткими крильми від Boeing разом з турбовентиляторними двигунами змішаного режиму роботи (анг. split-flow, який забезпечував як рушійну силу, так і нагнітач потоку для збільшення підйомної сили) на основі Rolls-Royce Spey.[2][3][4][5] Починаючи з 1972, коли відбувся перший політ в цій конфігурації, цей апарат спільно використовувався NASA Ames Research Center та департаментом інфраструктури Канади для розробки короткозлітних літаків.[4][6]

Експлуатація
CV-7A Армії США на авіабазі Bien Hoa, В'єтнам, листопад 1965 р.

В кінці 1965 один з прототипів DHC-5s Армії США був дислокований на базі Bien Hoa у південному В'єтнамі для тримісячного випробувального періоду, приписаний до 2-го авіавзводу 92 авіароти.[7]

Королівські ВПС Канади спочатку замовили 15 DHC-5A в специфікації CC-115 для таксичних транспортних операцій. Вони первинно використовувались у CFB St Hubert, QC 429-ю ескадрою в цілях тактичної авіації Аеромобільного командування. В 1970 р. «Бізони» конвертували у транспортно-рятувальний борт при 442, 413 та 424-х ескадрах як частина Транспортного командування. 426 ескадра використовувала борт для тренувальних польотів.

Специфікації (DHC-5D)

Джерело Jane's All The World's Aircraft 1982–83.[8]

Основні характеристики

  • Екіпаж: Три (пілот, помічник пілота та командир корабля)
  • Пасажири: 41 військовослужбовець чи 24 ліжкомісцяnbsp eachnbsp each

Льотні характеристики

  • Максимальна швидкість: 290 миль/год (467 км/год)
  • Крейсерська швидкість: 143 миль/год (230 км/год)
  • Дальність польоту: 600 миль (1112 км)
  • Практична стеля: 31000 фт (9450 м)
  • Швидкопідйомність: 2330 фт/хв (11,8 м/с)

Примітки
  1. Air International August 1976, p. 59.
  2. Baugher, Joseph F. «1963 USAF Serial Numbers.» Архівовано 12 січня 2009 у Wayback Machine. USAAS-USAAC-USAAF-USAF Aircraft Serial Numbers—1908 to Present, 2008. Retrieved: 13 September 2009.
  3. Buser, Wayne E. «NASA Buffalos.» The deHavilland Caribou (DHC-4) and Buffalo (DHC-5) Website, 2006. Retrieved: 13 September 2009.
  4. «First Augmentor Wing Aircraft Flight.» The Astrogram, Volume XIV, Issue 16, 11 May 2005, pp. 1–2. Retrieved: 13 September 2009.
  5. «N716NA.» Airliners.net, Aviation Photos. Retrieved: 13 September 2009.
  6. «STOL Buffalo Flies.» Flight International, Volume 101, Issue 3295, p. 658. Retrieved: 13 September 2009.
  7. «De Havilland (DHC-5) Buffalo, Page 2». de Havilland Caribou (DHC-4) and Buffalo (DHC-5) web site. Retrieved: 3 May 2010.
  8. Taylor 1982, pp. 25–26.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.