Electric Launch Company

Electric Launch Company, пізніше перейменована на Elco Motor Yachts[1] — суднобудівна компанія з США, яка будує човни та електричні мотори у періоди з 1893 по 1949 та з 1987 дотепер.

Моторний катер Elco на озері Ракетт в Адірондаках

Історія
Меморіальна дошка в Байоні на честь Elco

Elco вперше представила свою продукцію на Всесвітній виставці у 1893 у Чикаго. П'ятдесят п'ять катерів, кожний 36 футів довжиною з електричними двигунами, перевезли більше мільйона пасажирів.

У 1899 Ісаак Райс, президент компанії Electric Storage Battery Company і власник Electro-Dynamic Company (обидва постачальники Elco), придбав Elco, як дочірню компанію для нової Electric Boat Company. Незабаром Elco побудувала нову верф у Байонн (Нью-Джерсі). До цього човни Elco будувалися на підрядних верфях[2].

До 1900 р. прогулянкові човни з електричним приводом перевищували кількість суден, з паровими двигунами та з вибухових двигунах (так тоді називали бензинові двигуни). До 1910 з'явилась велика кількість бензинових двигунів, а тому Elco почала випускати моторні катери[3].

Протягом Першої світової війни, компанія побудувала п'ятсот вісімдесят 24-метрових мисливця за субмаринами для британського адміралтейства та 448 33-метрові мисливці за субмаринами і 284 катери інших типів для ВМС США[4].

У міжвоєнний період компанія розробила 8-ми метрові катери Cruisette. У 1930-ті були створені катери довжиною 9-ти та 17- метрів під назвою Veedettes і Flattops.

Під час Другої світової війни Elco сформували військово-морський дивізіон Elco у Байонні, Нью-Джерсі. Elco випустила приблизно 400 РТ-човнів для ВМС США. Після експериментів з першими РТ-човнами було побудовано деяку кількість довжиною 22 метри. Пізніше будували 23-х та 24-х метрові човни. Компанія Elco побудувала найбільшу кількість 24-метрових моторних торпедних човнів ніж човнів інших типів.[5]

Лейтенант Джон Фіцджеральд Кеннеді з командою PT-109

Найвідомішим 24-х метровим PT човном був човен під номером PT-109, яким командував майбутній президент Джон Ф. Кеннеді. У фільмі PT 109, логотип «Elco» можна побачити на дросельній засувці кабіни у деяких сценах.

Наприкінці війни компанія об'єдналася з компанією Electric Boat на чолі з Джоном Джеєм Гопкінсом. У 1949 Electric Boat прийняла рішення зосередитися на урядових контактах для субмарин, а тому Elco були закриті до 1987[6].

Теперішній час

Зараз Elco випускає репліки своїх класичних катерів[7]. Крім того компанія все ще випускає електричні мотори, які загалом використовують у якості додаткових на вітрильниках, а також для заміни дизельних двигунів на човнах. Їхні електричні мотори мають потужність 1–35 кВт, які відповідають 2–70 к.с. дизельних двигунів[8]. Elco також працювали над кількома проектами з Hunter Marine для оснащення деяких яхт двигунами Elco у поєднанні з сонячними панелями та вітровими турбінами[9].

Примітки
  1. http://www.elcomotoryachts.com/
  2. Introduction. Records..
  3. Elco History — Over 100 Years of Silent, Clean, Electric Marine Propulsion. Архів оригіналу за 16 квітня 2010. Процитовано 11 травня 2018.
  4. Gardiner, pp. 101, 132–33.
  5. Naval Historical Center
  6. Records of the Electric Launch Company, History
  7. Elco Yachts. Архів оригіналу за 16 січня 2012. Процитовано 11 травня 2018.
  8. Elco EP Motor. Архів оригіналу за 28 лютого 2012. Процитовано 11 травня 2018.
  9. Hunter 27e

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.