Emanuele Filiberto Duca d'Aosta

Після вступу Італії у Друг світову війну у червні 1940 року «Дука д'Аоста» брав участь у бою біля Калабрії. Потім декілька разів виходив у море у складі сил, які мали намір протидіяти британським операціям з постачання Мальти, а також здійснював патрулювання в Адріатичному морі.

У 1941 році крейсер брав участь у постановці мін та супроводі конвоїв у північну Африку. 17 грудня брав участь в першій битві у затоці Сидра.

У червні 1942 року крейсер брав участь в операціях «Гарпун» та «Вігорос». У другій половині 1942 року активність італійського флоту різко знизилась через паливну кризу, і «Дука д'Аоста» здійснив лише декілька міжбазових переходів.

У серпні 1943 року після висадки союзників на Сицилії «Дука д'Аоста» був у складі з'єднання, яке намагалось перешкодити союзникам. Але через перевагу союзників у силах італійський флот повернув назад.

Після капітуляції Італії 9 вересня 1943 року «Дука д'Аоста» прибув на Мальту. Союзне командування вирішило використати крейсер в Атлантиці для полювання на німецькі проривачі блокади. Крейсер здійснив 7 походів, проте не зустрів жодного ворожого корабля. У квітні 1944 року крейсер повернувся до Італії і до травня 1945 року використовувався як швидкохідний транспорт.

На Паризькій мирній конференції 1947 року було вирішено, що крейсер «Дука д'Аоста» має бути переданий СРСР як репарація. 30 березня 1949 року крейсер під назвою «Керч» був зарахований до складу Чорноморського флоту. У 1949—1950 роках на ньому було встановлене радянське радіоелектронне обладнання та малокаліберна зенітна артилерія.

У 1953 році був розроблений проект модернізації корабля, але згодом від нього відмовились, провівши лише поточний ремонт. 17 лютого 1956 року крейсер був виведений з бойового складу флоту та перекласифікований на навчальний крейсер. 11 березня 1958 року він був перекласифікований в дослідницьке судно, йому було присвоєно позначення «ОС 32».

20 лютого 1959 року корабель був виключений зі складу флоту і незабаром розібраний на метал[2].