ExoMars Trace Gas Orbiter

ExoMars Trace Gas Orbiter — космічний апарат, запущений 14 березня 2016 року для вивчення походження домішок в атмосфері Марса.

ExoMars Trace Gas Orbiter
Основні параметри
Повна назва ExoMars Trace Gas Orbiter
Організація ЄКА
Роскосмос
Виготівник Thales Alenia Space
Оператор ЄКА
Роскосмос
Тип апарата Орбітальний
Штучний супутник Марса
Вихід на орбіту Марса
Дата запуску 14 березня 2016
Ракета-носій Протон-М
Космодром Байконур, СМ 200/39
Технічні параметри
Маса 3130 кг
Потужність 2000 Вт
Джерела живлення Фотоелектричні батареї
Орбітальні дані
Тип орбіти кругова[1]
Апоцентр 400 км
Вебсторінка
Вебсторінка http://exploration.esa.int/mars/46475-trace-gas-orbiter/

Апарат збудовано за програмою ExoMars спеціалістами європейського і російського космічних агентств.

До квітня 2018 року переведений на низьку колову орбіту висотою близько 400 кілометрів[1][2]. З 21 квітня 2018 року почалася наукова місія[3][4].

Наукові цілі проєкту

Космічний апарат дослідить і з'ясує природу виникнення в атмосфері Марса домішок метану, водяної пари й інших газів, про вміст яких на червоній планеті відомо з 2003 року[5]. Наявність метану, який швидко розкладається під впливом ультрафіолетового випромінення, говорить про його постійне надходження з невідомого джерела. Таким джерелом можуть бути копалини або біосфера — живі організми[6]. «ExoMars Trace Gas Orbiter» виявить місця виникнення метану, щоб апарат Екзормарс-ровер висадився в ті місця 2018 року.

Європейське космічне агентство має і другу мету: випробувати нову технологію входу в атмосферу, спуску і посадки космічних апаратів на поверхню планет. «Орбітер» буде мати на борту посадковий модуль «Скіапареллі».

Історія розробки

У 2008 році космічне агентство НАСА подало проєкт Марсіанського орбітального апарату (англ. Mars Science Orbiter). Рік потому, після підписання угоди про спільне співробітництво в області дослідження Марсу, частина проєкту розроблялась ЄКА, а сам проєкт був змінений. Апарат змінив назву, дата запуску була перенесена на 2016 рік, а обладнання почало розроблятися як НАСА, так і ЄКА. Було вирішено, що «ExoMars Trace Gas Orbiter» замінить супутник «Mars Reconnaissance Orbiter» і буде включений в програму ЕкзоМарс. Запуск повинен був відбутись за допомогою ракети Атлас V[7]. Однак, у 2012 році, внаслідок скорочення бюджету, НАСА було змушене зупинити співпрацю в проєкті[8]. Того ж року ЄКА почало співпрацю з Роскосмосом. Робота над технічними приладами зонду відбувалася в Інституті космічних досліджень РАН. Остаточно було прийнято рішення, що для запуску буде використано ракету-носій «Протон».

Хронологія місії

Запуск

14 березня 2016 року з космодрому «Байконур» стартувала ракета, яка доставить на Марс дослідні модулі — орбітальний апарат «Trace Gas Orbiter» і десантний модуль «Скіапареллі». Планується, що на політ місії на Марс піде сім місяців, космічний апарат досягне Марсу 19 жовтня.[9]

Етап перельоту

28 липня 2016 року з метою подальшого виведення на високоеліптичну орбіту Марса був проведений маневр для корекції параметрів польоту космічного апарату. Двигун апарата був увімкнений впродовж 52 хвилин[10].

Вихід на орбіту та відділення посадкового модуля

Відокремлення спускного апарату «Скіапареллі» від космічного апарату «ExoMars Trace Gas Orbiter» відбулося 17 жовтня 2016 року під час підльоту до Марса, до гальмування орбітального модуля для переходу на орбіту планети[11]. Проте при здійсненні посадки на великій швидкості Скіапареллі розбився. Остаточна причина того, що сталося, буде встановлено ​​після експертизи.[12]

Наукові дослідження

Спостереження за науковою програмою TGO почалися із 21 квітня 2018 року на низькій круговій орбіті висотою близько 400 кілометрів над поверхнею Марсу[13][3][4]: запрацювала камера високої роздільности CaSSIS і спектрометри. 2 березня 2019 року CaSSIS зробив знімок, на котрому видно спускний апарат InSight, парашут і дві половини капсули, котрі захищали InSight під час його входу в атмосферу Марсу — теплозахисний екран і задню панель[14]. [15]

Див. також

Примітки
  1. ЭКЗОМАРС. МОДУЛЬ TGO ПЕРЕШЕЛ НА РАБОЧУЮ ОРБИТУ. «Роскосмос».
  2. ExoMars poised to start science mission (англ.). ЕКА. Архів оригіналу за 27 квітня 2018. Процитовано 27 травня 2018.
  3. ЭКЗОМАРС. ПЕРВЫЕ СНИМКИ АППАРАТУРЫ CASSIS. «Роскосмос».
  4. ExoMars returns first images from new orbit (англ.). ЕКА. Архів оригіналу за 30 квітня 2018. Процитовано 27 травня 2018.
  5. Robert Naeye (28 вересня 2004). Mars Methane Boosts Chances for Life. Sky & Telescope.
  6. ExoMars Trace Gas Orbiter (TGO). European Space Agency. 13 березня 2014.
  7. Amos, Jonathan (12 жовтня 2009). Europe's Mars plans move forward. BBC News. Процитовано 12 жовтня 2009.
  8. Джонатан Эймос. (7 лютого 2012). НАСА может выйти из европейской марсианской программы. Наука. Русская служба Би-би-си. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 28 листопада 2015.
  9. NASA In 2016 ExoMars Orbiter // НАСА(англ.)
  10. Новости. РОСКОСМОС. КОРРЕКЦИЯ ПАРАМЕТРОВ ПОЛЕТА КОСМИЧЕСКОГО АППАРАТА МИССИИ «ЭКЗОМАРС-2016». www.roscosmos.ru. Процитовано 28 липня 2016.
  11. Апарати місії ExoMars успішно відокремилися один від одного на підльоті до Марсу. УНІАН. 17.10.2016. Процитовано 17.10.2016.
  12. Модуль «Schiaparelli» розбився при здійсненні посадки на Марс. УНІАН. 21.10.2016. Процитовано 21.10.2016.[недоступне посилання з лютого 2019]
  13. Россия решает сразу две задачи. Lenta.ru. 11 травня 2017.
  14. European satellite captures Nasa Mars lander from orbit, 14 March 2019
  15. Марсианский зонд TGO возобновил научные исследования // 15.04.2020
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.