Атмосфера Марса

Атмосфера Марса — газова оболонка, що оточує планету Марс. Істотно відрізняється від земної атмосфери як за хімічним складом, так і за фізичними параметрами. Тиск біля поверхні становить 0,7-1,155 кПа (1/110 від тиску в атмосфері Землі на рівні моря, що дорівнює тиску в земній атмосфері на висоті понад тридцять кілометрів). Орієнтовна товщина атмосфери — 110 км. Приблизна маса атмосфери — 2,5×1016 кг[1]. Марс має дуже слабке магнітне поле (у порівнянні з земним), і в результаті сонячний вітер поступово «здуває» атмосферу в космос зі швидкістю 300 ± 200 тонн на день (залежно від поточних сонячної активності та відстані від Сонця.)[2]

Анімація руху хмар на Марсі, космічний апарат Phoenix.
Світлина «Викинга», 1976
Вуглекислий газ 95,32 %
Азот 2,7 %
Аргон 1,6 %
Кисень 0,13 %
Чадний газ 0,07 %
Водяна пара 0,03 %
Оксид азоту(II) 0,013 %
Неон 0,00025 %
Криптон 0,00003 %
Формальдегід 0,0000013 %
Ксенон 0,000008 %
Озон 0,000003 %

Хімічний склад

Атмосфера складається переважно з вуглекислого газу (95 %) з домішками азоту, аргону, кисню та інших газів. Є, зокрема, і домішка водяної пари. Варто відзначити, що, попри розрідженість марсіанської атмосфери, концентрація вуглекислого газу в ній приблизно в 23 рази більша, ніж у земній. Її склад і тиск унеможливлюють дихання земних організмів.

Дослідження, зроблені в 2013 році за допомогою інструменту Mars Climate Sounder, встановленого на апараті MRO, показали, що в марсіанській атмосфері більше водяної пари, ніж вважалося раніше, і більше, ніж у верхніх шарах атмосфери Землі. Вона перебуває у водно-крижаних хмарах, розташованих на висоті від 10 до 30 кілометрів, зосереджених в основному на екваторі, які можна спостерігати практично протягом усього року. Вони складаються з часточок льоду й водяної пари[3].

4 млрд років тому атмосфера Марса містила кількість кисню, порівняну з його часткою на молодій Землі[4][неавторитетне джерело].

Марсіанський ровер НАСА Curiosity виявив свідоцтва того, що процеси, які відбуваються в матеріалі поверхні Марса, призводять до виділення в атмосферу планети важких ізотопів благородних газів. Ці знахідки були зроблені за допомогою набору інструментів Sample Analysis at Mars, або SAM, при вивченні газів ксенону і криптону, що знаходяться в атмосфері Марсу. Ізотопи благородних газів могли потрапити з кори планети в її атмосферу в результаті космічних зіткнень або виділення газу з реголіту, тобто суміші з ґрунту і уламків гірських порід, що покриває поверхню планети.[5]

Температурні коливання

Оскільки атмосфера Марса дуже розріджена, вона погано згладжує добові коливання температури поверхні. Температура на екваторі коливається від +30 °С вдень до –80 ​°С вночі. На полюсах температура може падати до –143 °С.

Перші виміри температури Марса за допомогою термометра, вміщеного у фокусі телескопа рефлектора, проводилися ще на початку 1920-х років. Вимірювання В.Лампланда в 1922 році дали середню температуру поверхні Марса 245 K (-28 °С), Е.Петтіт і С.Нікольсон в 1924 році отримали 260 К (–13 °С). Нижче значення отримали 1960 року У.Сінтон і Дж. Стронг: 230 К (–43 °С).

Річний цикл

Маса атмосфери протягом року значно змінюється через конденсацію великих обсягів вуглекислого газу в полярних шапках у зимовий час і його випаровування — в літній.

Структура атмосфери

Джерела

Див. також

Примітки
  1. Mars Fact Sheet
  2. Out of Thin Martian Air Astrobiology Magazine, Michael Schirber, 22 Август 2011.
  3. В атмосфері Марса багато водяної пари
  4. Марс был богат кислородом 4 миллиарда лет назад, выяснили ученые | РИА Новости
  5. За матеріалами журналу Earth and Planetary Science Letters.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.