Ford Trimotor

У 1925 р. група з 19 інвесторів на чолі з Генрі Фордом придбали авіаційну фірму Stout Metal Airplane Company, що будувала одномоторні літаки, близькі до проектів Гуго Юнкерса і мала досвід будівлі експериментальних суцільнометалевих машин. Форд, прислухавшись до порад сина, Едсела, вклав гроші у розвиток масового пасажирського авіатранспорту, якого тоді ще не існувало. У тому ж 1925 році Форд організував змагання на витривалість машин, де переміг новітній (1924) три-моторний Fokker F. VII. За ініціативою Форда схема Fokker F. VII - підкісного високоплану з мотогондолами, підвішеними на підкоси — була взята за основу конструкторами Stout, і літак Форда виявився зовні дуже схожий на голландський зразок.

Перший тримоторний прототип піднявся в небо 11 червня 1926. На відміну від фанерного Fokker F. VII, фордівські літаки були суцільнометалевими, з характерною обшивкою крил і фюзеляжу з гофрованого алюмінію. Перші Форди (Ford 4AT) комплектувалися двигунами Wright J-4 (200 к.с.) і Wright R-975-1 (300 к.с.); основна серія (Ford 5AT) комплектувалася потужними Pratt & Whitney R-1340 (420 к.с.). У стандартній пасажирської конфігурації Trimotor ніс екіпаж з трьох осіб (пілот, другий пілот і стюардеса) і 8-9 пасажирів. Тяги для керування рулями проходили зовні фюзеляжу; індикатори режиму роботи двигунів розташовувалися безпосередньо на двигунах.

Відновлений Ford 4-AT-E Trimotor "NC8407" 1929 року

У 1929 році компанія Transcontinental Air Transport, попередник Trans World Airlines, першим розпочала регулярну експлуатацію Ford Trimotor на пасажирській лінії Сан-Дієго—Нью-Йорк. 27-28 листопада 1929 Річард Берд, який керував Ford Trimotor, безпечно досяг Південного полюса. Після катастрофи пасажирського літака Fokker 31 березня 1931 р. регулярні польоти всіх Fokker в США були заборонені, і Ford Trimotor на якийсь час став єдиним дозволеним до експлуатації авіалайнером.

Trimotor, будучи надійним і економічним літаком для свого часу, безнадійно застарів до середини 1930-х років, коли були випущені принципово нові двомоторні Douglas DC-2 і Boeing 247. У 1933 Ford Airplane Company, що не мала в активі нових моделей, закрилася через падіння продажів після Великої депресії. Під час Другої світової війни заводи Форда в Віллоу-Ран масово будували бомбардувальники B-24 Liberator, у повоєнні роки Ford назавжди пішов з авіації.

З 199 вироблених літаків до наших днів збереглися 18, включаючи придатний для польотів № 10, 1927 року побудови, з бортовим номером C-1077. На ньому літали Чарльз Ліндберг, Амелія Ергарт і (пасажирами) президент США Франклін Делано Рузвельт і президент Мексики Плутарко Каллес. C-1077 був покинутий в 1936 р, десятиліттями стояв просто неба і був відновлений тільки в 1990-і роки.

• Fokker F. VII (Fokker Trimotor)

• Історія відновлення Ford Trimotor, бортовий номер C-1077
• Ford Trimotor у Airventure Museum
• Ford Trimotor у музеї в Сан-Дієго