Чарльз Ліндберг

Чарльз Огастус Ліндберг (англ. Charles Augustus Lindbergh; 4 лютого 1902(19020204), Детройт, Мічиган 26 серпня 1974, Кіпагулу, Мауї, Гавайські острови; Прізвисько «Слім» («стрункий») (англ. Slim), «лакі-лінді» («щасливий лінді») (англ. Lucky Lindy) і «лоун-іґл» («самітній орел») (англ. The Lone Eagle), — американський пілот, письменник, винахідник, дослідник і суспільний активіст.

Чарльз Огастус Ліндберг
англ. Charles Augustus Lindbergh
англ. Charles Augustus Lindbergh Jr.
Псевдо Careu Kent
Народився 4 лютого 1902(1902-02-04)
Детройт, Мічиган
Помер 26 серпня 1974(1974-08-26) (72 роки)
Кіпагулу, Мауї, Гавайські острови
·лімфома
Поховання Kipahulud[1]
Громадянство  США
Національність американець
Діяльність льотчик, письменник, винахідник, дослідник і суспільний активіст
Alma mater Університет Вісконсин-Медісон і Redondo Union High Schoold
Знання мов англійська[2]
Членство Quiet Birdmend
Військове звання генерал
Конфесія Лютеранство
Батько Charles August Lindberghd
Мати Evangeline Lodge Landd
Родичі Charles Henry Landd
У шлюбі з Anne Morrow Lindberghd
Діти Anne Lindberghd, Jon Lindberghd, Reeve Lindberghd і Charles Augustus Lindbergh Jr.d
Автограф
Нагороди

Orteig Prized (16 червня 1927)

Пулітцерівська премія за біографію або автобіографіюd

медаль Деніела Гуггенгаймаd

Золота медаль Конгресу

Національний авіаційний зал славиd

Велика золота медаль за дослідження (1927)

Золота медаль Ленглі (1927)

Medalla Plus Ultrad (1927)

медаль Габбарда (1909)

Honorary Scoutd

Aviation Hall of Fame and Museum of New Jerseyd

Людина року (1927)

IMDb ID 0511421

Біографія

Дитинство та юність

Ліндберг народився 4 лютого 1902 в Детройті, Мічиган. Незабаром, після його народження сім'я переїхала до Літл-Фолс, Міннесота (англ. Little Falls, Minnesota). Батько Ліндберга — Чарльз Огаст Ліндберг (англ. Charles August Lindbergh) — член Палати Представників США, був пацифістом, противником військового втручання США в Першій світовій війні та у 1913 році противник «Закону про Федеральний резерв» (англ. 1913 Federal Reserve Act).

Маленький Чарльз дуже цікавився технікою. Спочатку це обмежувалося автомобілем Saxon Six, що належав сім'ї, пізніше — мотоциклом Excelsior. Через розлучення батьків Ліндберг змінив декілька шкіл, потім вступив до Вісконсинського університету в Медісоні на факультет інженерної механіки, де й захопився льотною справою. За 2 роки Ліндберг залишив факультет механіки і став кадетом льотної школі в Лінкольні, штат Небраска[джерело?].

Польоти

У віці 25 років Чарльзу Ліндбергу присуджено «Ортіґську премію» (англ. Orteig Prize) як першому пілоту, який сам один перелетів Атлантичний Океан[3] з Нью-Йорка до Парижа без проміжної посадки (англ. non-stop). Літак пробув у повітрі 36 годин з 20 по 21 травня 1927 р. Віддаль перельоту становила близько 5 800 км. Ліндберг здійнявся в небо з Поля Рузвельта, Гарден-Сіті, Лонг-Айленд (англ. Roosevelt Field, Garden City, Long Island), приземлився на аеродромі Париж-Ле-Бурже та одразу здобув всесвітню славу.

Літак Ліндберга — одномоторний, одномісний моноплан, називався «Спірит оф Сент-Луїс» — «Душа Сент-Луїса» (англ. Spirit of St. Louis). Сьогодні літак надійшов як експонат у Національний музей авіації та космонавтики (англ. National Air and Space Museum) Смітсонівський інститут в Вашингтоні. Ліндбергу, офіцеру армії-резерву США (англ. U.S. Army Reserve), присуджено Медаль Пошани.

З 1927 по 1935 Ліндберг активно сприяв розвиткові американської комерційної авіації.

Викрадення сина

1 березня 1932 року було викрадено півторарічного сина Ліндберга. Батьки отримали вимогу передати 50 тисяч доларів викупу, який вони сплатили, однак дитина не повернулася додому. За десять тижнів тіло хлопчика знайшли: насправді, дитину вбили за декілька годин після викрадення.

Викуп було сплачено золотими сертифікатами, термін дії яких закінчувався в 1933, що й допомогло вийти на підозрюваного — Бруно Гауптманна. Почерк Гауптманна збігався з почерком особи, що написала листа про викуп. Були надані й інші докази, однак підозрюваний не визнав себе причетним. Дружина Гауптманна та його працедавець стверджували, що на момент вбивства Бруно був у Нью-Йорку.

Багато аспектів цієї справи мали неоднозначні трактування. Тим не менше, присяжні визнали Бруно Гауптманна винним у викраденні та вбивстві. 3 квітня 1936 року Гауптманна було страчено на електричному стільці. Наразі багато істориків, криміналістів та незалежних вчених вважають докази недостатніми, а Гауптманна непричетним до викрадення.

Історія з викрадення (у дещо зміненому вигляді) стала основою роману Агати Крісті Убивство у «Східному експресі» (1934).

Трагедія стала сенсацією. Репортери, фотографи та зіваки постійно оточували дім Ліндбергів. Через це у 1935 році Ліндберг з сім'єю переїхав до Європи. Конгрес прийняв «Закон Ліндберга», за яким викрадення стало федеральним злочином. Зловживання фотографуванням у залі суду мало наслідком повну заборону на фотографії в залі суду, що створило традицію репортерського малюнку.

Участь в Другій cвітовій війні

У 1930-х роках Ліндберг був головою організації (англ. America First Committee), організації, яка була противником військового втручання США в Другій cвітовій війні. Першого квітня 1941 р. Ліндберг відмовився очолити корпус американської армії.

Після нападу на Перл-Гарбор Ліндберг подав заяву про повернення на військову службу, проте йому було відмовлено.

Після завершення війни Ліндберг був консультантом Начальника штабу ВПС США та авіакомпанії Pan American World Airways.

Повоєнні роки

У 1954 році Ліндбергу присуджено Пулітцерівську премію за свою біографію «Спірит Сент-Луїс» «Душа Сент-Луїса» (англ. Spirit of St. Louis).

Президент США Дуайт Ейзенхауер у 1954 відновив Ліндберга на військовій службі у званні Бригадного генерала.

Чарльз Ліндберг помер від лімфоми в 1974 році.

Нагороди

У культурі

У альтернативно-історичній новелі Філіпа Рота «Заколот проти Америки» (англ. The Plot Against America) (2004) та знятим за нею однойменним міні-серіалом (2020), Чарльз Ліндберг веде антивоєнну пропаганду, завдяки чому виграє президентські перегони 1940 року в діючого президента Рузвельта, в якості президента йде на перемовини з Третім Рейхом, та проводить політику ксенофобії та антисемітизму.

Галерея

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.