Giovanni delle Bande Nere

Після вступу у стрій крейсер був зарахований до складу 2-ї ескадри крейсерів. Брав участь у підтримці франкістів під час громадянської війни в Іспанії, супроводжуючи транспорти зі зброєю та проводячи розвідку. Пізніше корабель передали до складу навчального загону.

З початком Другої світової війни «Банде Нере» повернули до складу діючого флоту і разом з крейсером «Бартоломео Коллеоні» утворив 2-гу бригаду крейсерів 2-ї ескадри. Зі вступом Італії у війну 10 червня 1940 року вони здійснили постановку мінних полів у Сицилійській протоці. Потім декілька разів здійснювали пошуки ворожих торгових суден.

У липні 2-га бригада крейсерів супроводжувала конвой у Північну Африку. Потім її відправили на остів Лерос (Додеканес), де вони мали би завдавати ударів по британському судноплавству в Егейському морі.

19 липня 1940 року відбувся бій біля мису Спада. У ньому «Банде Нере» отримав влучання 152-мм снарядом у районі другої димової труби. Сам же внвлучив у британський крейсер «Сідней» одним снарядом головного калібру. Але пошкодження були незначними. Після того, як «Бартоломео Коллеоні» затонув, командувач італійської ескадри Фердінандо Кассарді віддав наказ відходити. «Сідней» продовжив переслідування і досяг ще одного влучання в корму. Але в цей час на «Сіднеї» закінчився боєзапас, що дало змогу «Банде Нере» дістатись Триполі.

У грудні 1940 року «Банде Нере» разом з крейсером «Армандо Діац» та два есмінці утворили 4-ту бригаду крейсерів. Вони займались супроводом конвоїв у Північну Африку. Під час одного з переходів крейсер «Армандо Діац» був потоплений.

5 травня 1941 року британці розпочали операцію «Тайгер» - проводку стратегічного конвою через усе Середземне море. Для його перехоплення було сформоване крейсерське з'єднання у складі «Банде Нере», «Дука дельї Абруцці», «Джузеппе Гарібальді», «Луїджі Кадорна» та 5 есмінців. Але з'єднання вийшло в море занадто пізно і не встигло перехопити конвой. Британці успішно завершили операцію.

У другій половині 1941 та на початку 1942 років крейсер діяв у складі з'єднань з прикриття конвоїв.

У березні 1942 року британське командування запланувало операцію з проводки конвою MW-10 з Александрії на Мальту. Конвой складався з 4 транспортів, які прикривав крейсер ППО «Карлайль». Даьлнє прикриття здійснювали крейсери «Клеопатра», «Дідо», «Юраліс» та 4 есмінці.

21 березня з'єднання було помічене італійськими підводними човнами. Італійське командування вирішило перехопити конвой. На перехоплення з Мессіни вирушила 3-тя бригада крейсерів, яка складалась із кораблів «Горіція», «Тренто», «Банде Нере» та 4 есмінців. В морі вони зустрілись з лінкором «Літторіо» (ним командував адмірал Анджело Якіно) та чотирма есмінцями, що вийшли з Таранто.

Лінкор «Літторіо» був помічений британським підводним човном. Командувач операції контр-адмірал Філіп Віан наказав повернути південніше, намагаючись виграти час. 22 березня італійці помітили конвой. Якіно вдалось зайняти позицію між Мальтою та британськими кораблями. Бій проходив у штормових умовах. Британці завдяки умілому маневруванню та постановці димових завіс зуміли зірвати план італійців.

«Банде Нере» влучив 152-мм снарядом у крейсер «Клеопатра». Також від його вогню постраждали крейсер «Юраліс» та есмінець «Лавлі». Від близьких розривів 381-мм снарядів з «Літторіо» постраждали есмінці «Хавок» і «Кінгстон». Але загалом операція завершилась перемогою британців: конвой дістався до Мальти, декілька італійських кораблів також були пошкоджені, а два есмінці затонули під час шторму під час повернення на базу.

«Банде Нере» також дістав пошкодження під час шторму, йому був потрібне заводський ремонт. 1 квітня 1942 року він у супроводі есмінця «Авіере» вирушив з Мессіни у Ла-Спецію. О 9 ранку поблизу острова Стромболі в Тірренському морі він був атакований британським підводним човном «Ердж». У крейсер влучили 2 торпеди. Крейсер розламався навпіл та швидко затонув. Загинув 381 член екіпажу [2].