Gotha G4-61

Уже в середині 1950-х років у великих містах Східної Німеччини двовісні трамвайні вагони, які на той час виготовлялися підприємством VEB Waggonbau Gotha уже не могли справлятися із великими пасажиропотоками. Спочатку проблему вирішували збільшенням кількості причепних вагонів до трьох, але це не завжди забезпечувало бажані результати.

Оскільки більшість трамвайних ліній у Східній Німеччині були розраховані на експлуатацію трамвайних вагонів із вузьким габаритом кузова (2200 мм.), а також мали значну кількість кривих малого радіусу, тому експлуатація чотирьохвісних трамвайних вагонів на поворотних візках вважалася проблематичною..Конструктори заводу VEB Waggonbau Gotha для забезпечення збільшення пасажиромісткості трамвайних вагонів пішли одночасно двома шляхами і почали розробку чотирьохвісного трамайного вагону на поворотних візках (Gotha T4-62) та зічленованого трьохсекційного трамвайного вагону на неповоротних візках, який потім отримав назву Gotha G4-61. Вагони останнього типу у Німеччині почали будувати іще у 1920-ті роки, проте у часи Третього Рейху така конструкція вагонів була визнана непереспективною, тому зічленовані вагони не були включені в список "уніфікованих типів".

У 1959 році на заводі VEB Waggonbau Gotha було збудовано перший прототип трьохсекційного чотирьохвісного трамвайного вагону, який отримав позначення Gotha EGT59. Вагон-прототип проходив випробування у Ерфурті на колії шириною 1000 мм. Інший вагон-прототип був побудований для колії шириною 1524 мм. і був відправлений до СРСР де спочатку два роки експлуатувався у Саратові, а потім у Волгограді (до списання у 1967 році).

Фактично вагони-прототипи були побудовані на базі поїздів Gotha T59 + Gotha B59 і мали повністю тотожу із ними будову візків та електрообладнання.

Експлуатація вагонів-прототипів Gotha EGT59 у містах Німеччини і СРСР була визнана вдалою, тому в 1961-2 роках завод у Готі почав серійний випуск зічленованих трьохсекційних вагонів під маркою Gotha G4-61. На відміну від вагонів-прототипів, вони отримали електрообладнання, тотожне вагонам Gotha T2-62 із контролерами типу StNFB4.

Привід вагона відбувався від двох електродвигунів моделі EM 60/600 потужністю по 60 кВт кожен, які були встановлені на передньому візку вагона. Контролер вагона забезпечував 22 ходові і 18 гальмівних позицій. Така велика кількість позицій забезпечувалася тим, що реостати, що знаходилися на даху вагона, були поділені на 8 секцій, а двигуни можна було переключати із послідовного з'єднання у паралельне. Також було передбачено введення додаткових шунтів паралельно обмоткам збудження електродвигунів. Максимальна швидкість, яку розвивали ці вагони, складала 50 км/год.

Вагон мав чотири види гальм: електодинамічними (реостатними) у передньому візку, колодковими із ручним приводом, колодковими із соленоїдним приводом (на задньому візку) і магніторейковими. Магніторейкові гальма початоково живилися через спеціальний реостат на даху вагона від електромережі 600 В. У більш пізніх вагонах магніторейкові гальма живилися від акумулятора.

Кожна із трьох секцій мала ширмові двері. У передній секції вони були двохстулковими, а у інших - чотирьохстулковими.

Освітлення вагона у першій та третій секціях здійснювалося люмінісцентними лампами, а у середній - лампами розжарювання.

Загалом у 1961-64 роках було виготовлено 119 вагонів Gotha G4-61, які постачалися до Ерфурта, Готи, Лейпцига, Магдебурга, Потсдама та Ростока. Із 1965 року почалося виготовлення дещо модернізованих вагонів типу Gotha G4-65, які постачалися у ті самі міста Німеччини (загалом 99 вагонів). 

У 1964 - 67 роках для міст СРСР було побудовано 100 травайних вагонів Gotha G4-61 - по 50 вагонів для Талліна та Львова. 

У Східній Німеччині в пасажирській експлуатації вагони перебували до середини 1990-х років. У Таллінні та Львові вагони Gotha G4-61 були виведені із пасажирської експлутації у 1985-88 роках.