Granatiere (1907)

Корабель був закладений 24 липня 1905 року на верфі «Ansaldo» в Генуї. Спущений на воду 27 жовтня 1906 року, вступив у стрій 18 квітня 1907 року.

Після вступу у стрій «Гранатьєре» був включений до складу III ескадри есмінців. 1 січня 1909 року він разом із допоміжним судном «Вольта» прибув до Мессіни, де взяв участь у рятувальних роботах після Мессінського землетрусу 28 грудня 1908 рокуo[1].

У 1909 році корабель перебував у Східному Середземномор'ї. У 1910 році відвідав Монако, де взяв участь у відкритті Океанографічного музею, а також супроводжував королівську яхту «Трінаркія» (італ. Trinacria) під час її візитів на Сицилію і Сардинію[2].

Есмінець брав участь в італійсько-турецькій війні. У 1911 році він діяв в Червоному морі, у 1912 році - біля берегів Греції, Туреччини та в Додеканесі[2].

У 1914 році «Гранатьєре» пройшов ремонт а Арсеналі Таранто[2].

Після вступу Італії у Першу світову війну «Гранатьєре» був включений до складу II ескадри есмінців (разом з «Інсідіозо», «Імпавідо» та «Іррек'єто»)[3].

Під час війни есмінець супроводжував конвої в Албанію, Гібралтар, Мальту, Сицилію, здійснював протичовнові патрулювання в Тірренському та Адріатичному морях. 1 грудня 1917 року він брав участь у рятувальній операції з порятунку вцілілих членів екіпажу допоміжного крейсера «Чітта ді Сассарі», потопленого німецьким підводним човном « U 64»[4].

1 липня 1921 року «Гранатьєре» був перекласифікований в міноносець. Протягом 1921-1924 років він ніс службу в Додеканесі та на Родосі. Протягом 1925-1927 років використовувався як навчальний корабель у Школі механіків у Венеції.

3 листопада 1927 року корабель був виключений зі складу флоту і зданий на злам.

• Ескадрений міноносець «Гранатьєре» на сайті www.marina.difesa.it(італ.)

• Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1985. — ISBN 0 85177 245 5 (англ.)