Granatiere (1907)

«Гранатьєре» (італ. Granatiere) — ескадрений міноносець ВМС Італії типу «Сольдато» часів Першої світової війни.

«Гранатьєре»
Granatiere
Служба
Тип/клас Ескадрені міноносці типу «Сольдато»
Держава прапора Королівство Італія
Належність Королівські ВМС Італії
Закладено 24 липня 1905 року
Спущено на воду 27 жовтня 1906 року
Введено в експлуатацію 18 квітня 1907 року
Статус Виключений зі складу флоту 3 листопада 1927 року
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 395 тонн (стандартна)
415 тонн (повна)
Довжина 65 м
Ширина 6,1 м
Осадка 2,1 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × вертикальні парові машини
3 × парові котли «Thornycroft»
Гвинти 2
Потужність 5000 к.с.
Швидкість 28,5 вузлів
Автономність плавання 1500 миль на швидкості 12 вузлів
Екіпаж 56
Озброєння
Артилерія 4 × 76-мм гармати «76/40 Mod. 1916 R.M.»
Торпедно-мінне озброєння 3 × 450-мм торпедні апарати

Історія створення

Корабель був закладений 24 липня 1905 року на верфі «Ansaldo» в Генуї. Спущений на воду 27 жовтня 1906 року, вступив у стрій 18 квітня 1907 року.

Історія служби

Після вступу у стрій «Гранатьєре» був включений до складу III ескадри есмінців. 1 січня 1909 року він разом із допоміжним судном «Вольта» прибув до Мессіни, де взяв участь у рятувальних роботах після Мессінського землетрусу 28 грудня 1908 рокуo[1].

У 1909 році корабель перебував у Східному Середземномор'ї. У 1910 році відвідав Монако, де взяв участь у відкритті Океанографічного музею, а також супроводжував королівську яхту «Трінаркія» (італ. Trinacria) під час її візитів на Сицилію і Сардинію[2].

Есмінець брав участь в італійсько-турецькій війні. У 1911 році він діяв в Червоному морі, у 1912 році - біля берегів Греції, Туреччини та в Додеканесі[2].

У 1914 році «Гранатьєре» пройшов ремонт а Арсеналі Таранто[2].

Після вступу Італії у Першу світову війну «Гранатьєре» був включений до складу II ескадри есмінців (разом з «Інсідіозо», «Імпавідо» та «Іррек'єто»)[3].

Під час війни есмінець супроводжував конвої в Албанію, Гібралтар, Мальту, Сицилію, здійснював протичовнові патрулювання в Тірренському та Адріатичному морях. 1 грудня 1917 року він брав участь у рятувальній операції з порятунку вцілілих членів екіпажу допоміжного крейсера «Чітта ді Сассарі», потопленого німецьким підводним човном « U 64»[4].

1 липня 1921 року «Гранатьєре» був перекласифікований в міноносець. Протягом 1921-1924 років він ніс службу в Додеканесі та на Родосі. Протягом 1925-1927 років використовувався як навчальний корабель у Школі механіків у Венеції.

3 листопада 1927 року корабель був виключений зі складу флоту і зданий на злам.

Посилання

Література

  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1985. — ISBN 0 85177 245 5 (англ.)

Примітки

  1. http://www.betasom.it/forum/index.php?showtopic=22822&st=100 e http://www.betasom.it/forum/index.php?showtopic=22822&st=250.
  2. Copia archiviata. Архів оригіналу за 4 marzo 2016. Процитовано 4 febbraio 2011.
  3. Franco Favre, La Marina nella Grande Guerra. Le operazioni navali, aeree, subacquee e terrestri in Adriatico, pp. 96.
  4. Sport7 Diving Club - I nostri Relitti.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.