HMS Marshal Ney

«Маршал Ней» призначений для здійснення берегових операцій уздовж захищеної піщаними мілинами берегової лінії Бельгії, був оснащений двома масивними 15-дюймовими (380-міліметровими)) морськими гарматами. Спочатку ці гармати мали бути зняті з одного з лінійних крейсерів «Renown» і «Repulse» після їх переобладнання. Однак гармати були не готові, а натомість були використані гармати, призначені для лінійного корабля «Ramillies» .

Дизельні двигуни моніторів типу «Маршал Ней» були постійним джерелом технічних проблем, що перешкоджало використанню кораблів. Зокрема, сам «Маршал Ней», за висловом з Jane's Fighting Ships, — «практично провал», оскільки його дизельні двигуни MAN були особливо ненадійними. Сучасний опис двигунів адмірала Реджинальда Бекона, командира Дуврського патруля з квітня 1915 року, показує, наскільки вони були неефективні:

«Надійність як у офіцерів, так і самого корабля — це головне, що цінує адмірал. „Маршал Ней“, оцінюючи за цим стандартом, був безнадійниним грішником. Але його офіцери та екіпаж компенсували його недоліки. Його двигуни досить часто вибухали під час запуску; його машинне відділення було ніби посічене шрапнеллю від уламків головок циліндрів, а те, що не постраждали працівники машинного відділення було справжнім чудом. Його головний інженер, пан Сван, налагоджував двигуни із впертістю троянця, і майже подолав їх шкідливі звички. І справді, розмовляючи з ним, ви майже переконувались у тому, що лише одна невелика зміна змусить їх нормально працювати наступного разу, коли корабель рушатиме. На додаток до цього, коли вони не вибухали, вони зазвичай не запускалися, і якщо вже вони запрацювали, ніхто не бажав їх зупиняти, боячись що наступного разу вони не запустяться. Але, без перебільшення, чим більше вони вибухають і тим гірше себе поводять, тим більше містер Сван любив їх і тим натхненніше виглядав капітаном (Х'ю Дж.) Твіді». [1]

Приписаний до Патруля Дувру, «Маршал Ней» служив разом з однотипним монітором «Маршал Сульт».[1] Брав участь у обстрілах німецької берегових батарей та позицій у Бельгії, Але через проблеми з двигунами від використання корабля за відповідним призначенням відмовилися[2].

У 1916 році башта головного калібру корабля була знята і встановлена на інший монітор — «Еребус», який увійшов до складу Дуврського патруля разом з однотипним йому «Террор».[1] Натомість «Маршал Ней» був переозброєний одною 234-міліметровою гарматою BL 9.2-inch Mk VIII та 4 152-міліметровими гарматами для сторожової служби у південній частині Північного моря. Корабель вступив у бій з німецькими есмінцями під час їх рейду на Рамсгейт у квітні 1917 року.

Протягом 1919 року «Маршал Ней» стояв на базі у Квінборо, до того як він був роззброєний і з 1920 року став плавбазою у Форт Блокхаус. Перейменовану на Vivid у червні 1922 року, він потім служив навчальним кораблем кочегарів, а потім був плавучою казармою до 1957 року. Він знову був перейменована в Drake у січні 1934 року, а Alaunia II у 1947 році.

Корабель прибув на верф компанії Thos W Ward у Мілфорд-Хейвен 6 жовтня 1957 року для утилізації.

• Bacon, Reginald (1919). The Dover Patrol 1915-1917. New York: George H. Doran Co.

• Dittmar, F. J. & Colledge, J. J., «British Warships 1914—1919», (Ian Allan, London, 1972), ISBN 0-7110-0380-7
• Gray, Randal (ed), «Conway's All The Worlds Fighting Ships, 1906—1921», (Conway Maritime Press, London, 1985), ISBN 0-85177-245-5