ISO-образ

ISO-образ містить у собі не лише записану на диску файлову систему, її метадані, структуру та атрибути її елементів, але й код завантажувача операційної системи, записаний у сектори завантаження.

За своєю суттю ISO-образ — архів даних (як, наприклад, ZIP чи RAR), — об'єднує файлову систему у файл свого формату.

Завдяки безвідмовності формату та легкості його відтворення він — чи не найпоширеніший спосіб розповсюдження інформації через Інтернет

ISO-образи використовуються для інсталяцій ПЗ чи операційних систем та резервного копіювання повного вмісту дисків.

Більшість програм для роботи з CD та DVD можуть записувати образи відповідних оптичних дисків на жорсткий диск. ISO-образ, записаний таким чином, можна також змонтувати як віртуальний диск. Далі можна працювати з таким диском, як і з реальним, що вигідніше, бо швидкість зчитування інформації з твердого диска набагато більша, ніж з оптичного.

Треба зауважити, що компакт-диски можуть містити додаткову службову інформацію (наприклад, для захисту від копіювання) і можливість зберігати її в образ мають не всі програми для роботи з дисками (і, зазвичай, такі програми створюють свій власний формат образів).

У Windows 7 з'явилася можливість запису ISO-образу на оптичний диск безпосередньо з ОС, а у Windows 8 — ще й монтувати такий образ і працювати з ним, як і з реальним фізичним диском.

Більшість операційних систем мають у своєму складі програми для роботи з ISO-образами, крім того, завдання розпакування образу виконують і деякі програми-архіватори (наприклад, 7-zip чи WinRAR).

Більшість сучасного програмного забезпечення для роботи з файловими системами оптичних дисків «уміють», щонайменше, записувати ISO-образи на компакт диски та ще, можливо, створювати образи з таких дисків.

• Образ диска
• ISO 9660