IV з'їзд РСДРП

Четвертий («об'єднуючий») з'їзд РСДРП (також Стокгольмський з'їзд РСДРП) відбувся 10-25 квітня 1906 у місті Стокгольм (Швеція).

На з'їзді були присутніми 112 делегатів з вирішальними голосами від 57 організацій, 22 делегати з нарадчими голосами від 13 організацій. За фракційною приналежністю з числа вирішальних голосів 62 належали меншовикам і 46 — більшовикам. Незначну кількість вирішальних голосів мали примиренці (так званий «центр»), які з основних питань долучались до меншовиків.

Порядок денний

Аграрна програма

Основним питанням, навколо якого розгорнулась запекла боротьба між фракціями, було питання перегляду аграрної програми партії. Більшовицький проєкт аграрної програми було обґрунтовано Володимиром Леніним у праці «перегляд аграрної програми робітничої партії», яку було роздано делегатам з'їзду. Суть ленінської програми зводилась до вимог конфіскації земель поміщиків, церков, монастирів тощо та, у разі перемоги революції, до націоналізації всієї землі. Меншовицький проєкт вимагав «відчуження» крупних земельних ділянок та їх муніципалізації.

Після напруженої боротьби з'їзд затвердив меншовицьку програму з низкою поправок, прийнятих під тиском більшовиків. За наполяганням останніх до програми було внесено пункт про націоналізацію вод і лісів.

Решта питань

На з'їзді було прийнято рішення про участь у виборах до Держдуми, про збройне повстання, а також напіврішення про партизанські дії. Без обговорення було ухвалено резолюцію щодо профспілок, що визнавала необхідним сприяння партії в організації спілок, а також резолюцію про ставлення до селянського руху.

Було вирішено питання щодо об'єднання з соціал-демократією Польщі, Литви та Латвії, які увійшли до складу РСДРП як територіальні організації. Також було ухвалено проєкт умов об'єднання з Бундом, але у спеціальній резолюції з'їзд рішучо висловився проти організації пролетаріату за національностями.

Об'єднання

На з'їзді відбулось формальне об'єднання партії, що розкололась 1903 року на II з'їзді. Визнаючи на словах організаційну єдність РСДРП, більшовики-ленінці залишали за собою право ідейної боротьби з рештою соціал-демократів. Формально ліквідувавши розкол, з'їзд тимчасово посилив єдність дії партійних організацій, але не мав наслідком реального об'єднання.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.